Франко Модільяні
| Франко Енріко Модільяні | |
| італ. Franco Enriko Modigliani | |
 |
|
| Народився | 18 червня 1918 Рим |
|---|---|
| Помер | 25 вересня 2003 (85 років) Кембридж, Массачусетс |
| Місце проживання |  США |
| Національність |  Італія |
| Галузь наукових інтересів | Фінансова економіка |
| Заклад | МІТ, Чиказький університет |
| Alma mater | Нова Школа |
| Відомий завдяки: | Теорема Модільяні-Міллера |
| Нагороди |
 |
| Особ. сторінка | Сторінка Нобеліських Лауреатів |
Франко Енріко Модільяні (*18 червня 1918 — † 25 вересня 2003) — італійський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки, професор МІТу[1][2].
Біографія [ред.]
Народився Франко 18 червня 1918 р. в Римі (Італія). Навчався в ліцеї Вісконті, потім вступив до Римського університету на медичний факультет, але згодом зрозумів, що медицина його не приваблює, й почав вивчати право.
1939 р. у цьому ж університеті здобув учений ступінь доктора права. Водночас зацікавився економікою. Після одержання 1939 р. першої премії на національному конкурсі робіт студентів університетів з ефективності контролю над цінами Франко повністю заглиблюється у вивчення економічних проблем.
1939 р. Модільяні одружився з Сереною Калабі, у них народилося двоє синів. 3 початком Другої світової війни молодий учений переїздить спочатку до Франції, а пізніше до США.
1940 р. він знову починає займатися економікою в Новій школі соціальних досліджень у Нью-Йорку. Під керівництвом Дж. Маршака він ретельно вивчає проблеми макроекономіки, шляхи використання формалізованих моделей в економічному аналізі.
1940 р. йому присуджено докторський ступінь з природничих наук. 1945—1948 рр. Ф.Модільяні працював науковим співробітником і головним статистиком в Інституті світових проблем у Нью-Йорку.
В 1949 році працюючи в Чиказькому університеті, був включений до складу Комісії Коулса з економічних досліджень як дослідник-консультант, і виконував в ній роботу протягом п'ятьох років.
З 1950 року він — професор економіки в Іллінойському університеті, 1952 р. — професор економіки й управління промисловістю в Технологічному інституті Карнегі, а з 1961 р. — професор економіки і фінансів у Массачусетському технологічному інституті[2].
Помер у Кембриджі, 25 вересня 2003 року на 86 році життя[1].
Досягнення і зацікавлення [ред.]
Роботи Модільяні присвячені циклам ділової активності, ринкового механізму, фінансової сфери, приватних заощаджень і способів їх доцільного використання, заробітній платі і безробіттю, побудові моделей «життєвого циклу» для пояснення механізму заощаджень і споживання, інфляції, динаміці фінансових ринків. Один з авторів «теореми Модільяні-Міллера», засновник школи «раціональних очікувань».
1963 році Ф.Модільяні й А. Ендоу в праці «Гіпотеза заощаджень», що передбачає «життєвий цикл» простежують залежність заощаджень від темпів зростання реального доходу[1].
Нобелівську премію з економіки 1985 р. Модільяні отримав «за аналіз поведінки людей стосовно їх заощаджень». Модільяні проживав в Бельмонті (штат Массачусетс).
Любив займатися тенісом, лижами, парусним спортом і плаванням. Був членом кількох академій і наукових товариств[2].
Джерела [ред.]
- ↑ а б в Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). У Т. В. Куриленко. Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр. (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148.
- ↑ а б в «Нобелівський лауреат Франко Модільяні (Modigliani)». uareferats.com. Процитовано 24.5.2011.
|
|||||||||||
