Франко Модільяні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франко Енріко Модільяні
італ. Franco Enriko Modigliani
Franco Modigliani.jpg
Народився 18 червня 1918(1918-06-18)
Рим
Помер 25 вересня 2003(2003-09-25) (85 років)
Кембридж, Массачусетс
Місце проживання США США
Національність Італія Італія
Галузь наукових інтересів Фінансова економіка
Заклад МІТ, Чиказький університет
Alma mater Нова Школа
Відомий завдяки: Теорема Модільяні-Міллера
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з економіки (1985)
Особ. сторінка Сторінка Нобеліських Лауреатів
Nobel prize medal.svg

Франко Енріко Модільяні (*18 червня 1918 — † 25 вересня 2003) — італійський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки, професор МІТу[1][2].

Біографія[ред.ред. код]

Народився Франко 18 червня 1918 р. в Римі (Італія). Навчався в ліцеї Вісконті, потім вступив до Римського університету на медичний факультет, але згодом зрозумів, що медицина його не приваблює, й почав вивчати право.

1939 р. у цьому ж університеті здобув учений ступінь доктора права. Водночас зацікавився економікою. Після одержання 1939 р. першої премії на національному конкурсі робіт студентів університетів з ефективності контролю над цінами Франко повністю заглиблюється у вивчення економічних проблем.

1939 р. Модільяні одружився з Сереною Калабі, у них народилося двоє синів. 3 початком Другої світової війни молодий учений переїздить спочатку до Франції, а пізніше до США.

1940 р. він знову починає займатися економікою в Новій школі соціальних досліджень у Нью-Йорку. Під керівництвом Дж. Маршака він ретельно вивчає проблеми макроекономіки, шляхи використання формалізованих моделей в економічному аналізі.

1940 р. йому присуджено докторський ступінь з природничих наук. 1945—1948 рр. Ф.Модільяні працював науковим співробітником і головним статистиком в Інституті світових проблем у Нью-Йорку.

В 1949 році працюючи в Чиказькому університеті, був включений до складу Комісії Коулса з економічних досліджень як дослідник-консультант, і виконував в ній роботу протягом п'ятьох років.

З 1950 року він — професор економіки в Іллінойському університеті, 1952 р. — професор економіки й управління промисловістю в Технологічному інституті Карнегі, а з 1961 р. — професор економіки і фінансів у Массачусетському технологічному інституті[2].

Помер у Кембриджі, 25 вересня 2003 року на 86 році життя[1].

Досягнення і зацікавлення[ред.ред. код]

Роботи Модільяні присвячені циклам ділової активності, ринкового механізму, фінансової сфери, приватних заощаджень і способів їх доцільного використання, заробітній платі і безробіттю, побудові моделей «життєвого циклу» для пояснення механізму заощаджень і споживання, інфляції, динаміці фінансових ринків. Один з авторів «теореми Модільяні-Міллера», засновник школи «раціональних очікувань».

1963 році Ф.Модільяні й А. Ендоу в праці «Гіпотеза заощаджень», що передбачає «життєвий цикл» простежують залежність заощаджень від темпів зростання реального доходу[1].

Нобелівську премію з економіки 1985 р. Модільяні отримав «за аналіз поведінки людей стосовно їх заощаджень». Модільяні проживав в Бельмонті (штат Массачусетс).

Любив займатися тенісом, лижами, парусним спортом і плаванням. Був членом кількох академій і наукових товариств[2].

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). У Т. В. Куриленко. Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр. (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148. 
  2. а б в «Нобелівський лауреат Франко Модільяні (Modigliani)». uareferats.com. Процитовано 24.5.2011.