Франсуа Канробер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маршал Франсуа Канробер

Франсуа Сертен Канробер (фр. François Certain Canrobert; 27 червня 1809(18090627) - 28 січня 1895) - французький військовий діяч, Маршал Франції (18 березня 1856 року), сенатор (17 серпня 1855 року).

Біографія[ред.ред. код]

Проходив службу в Алжірі. 13 січня 1850 року підвищений у бригадні, а 14 січня 1853 року в дивізійні генерали. Під час Східної війни 1853-1856 років командував з 23 лютого по 26 вересня 1854 року спочатку 1-ою піхотною дивізією, потім, після смерті маршала Леруа де Сент-Арно, взяв 26 вересня головне командування над французькою армією під Севастополем. 8-18 квітня 1855 року союзники зробили потужне бомбардування Севастополя. В результаті велика частина оборонних споруджень росіян була зруйнована. Проте штурму не послідувало, командувачі арміями союзників вели по телеграфу нескінченні суперечки зі своїми урядами з приводу деталей операції. В результаті оскаженілий втручанням у свої справи генерал Франсуа Канробер подав у відставку. 16 травня 1855 року він здав головне командування генералові Жан-Жак Пеліс'є, залишаючись при облогових військах командувачем 16 травня - 25 травня I -м корпусом, а з 21 травня по 1 серпня 1855 року 1-ою піхотною дивізією II -го корпусу Східної армії. З 1 серпня 1855 по 18 березня 1856 року був ад'ютантом імператора Наполеона III.

З 1 червня 1858 по 22 квітня 1859 року і з 10 березня по 14 жовтня 1862 року був Головнокомандувачем Шалонським табором. Під час австро-італійської війни 1859 року з 22 квітня командував III -м корпусом Італійської Французької армії; залишаючись на посаді командира корпусу до 10 березня 1862 року. 14 жовтня 1862 року отримав у командування IV -й корпус.

З 22 червня 1865 року командир I -го корпусу і, одночасно 1-го Військового округу (Париж). Під час франко-пруської війни 1870 року, з 17 липня 1870 року командував VI корпусом Рейнської армії, 12 серпня відмовився взяти загальне командування Рейнською армією, і Головнокомандувачем став маршал Ф. А. Базен. Брав провідну участь у боях біля Меца, з 28 жовтня 1870 по березень 1871 року був у полоні до самого укладення миру. Після війни займав пост члена Вищої військової ради Франції (6 жовтня 1872 - 11 березня 1874 року), був сенатором від департаменту Шаранти (9 листопада 1879 - 7 січня 1894 року).

Нагороди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Використано матеріали Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона (1890—1907).