Франсуа Огюст Геварт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Франсуа Огюст Геварт (нід. François-Auguste Gevaert; *31 липня 1828, Хейс, поблизу Ауденарде24 грудня 1908, Брюссель) — бельгійський композитор, музикознавець і музичний педагог.

З життя і творчості[ред.ред. код]

Франсуа Огюст Геварт народився 31 липня 1828 року в родині пекаря. Закінчив Гентську консерваторію (клас композиції Мартена Жозефа Мангаля), в тому ж 1847 році став лауреатом Римської премії, заснованої в Бельгії за аналогією з французькою, за кантату «Король Лір», випередивши Жака Ніколя Лемменса, який зайняв друге місце. Працював органістом у місцевій єзуїтській церкві. Поставив у Генті в 184849 роках дві свої опери — «Хуго з Сомергема» (фр. Hugues de Somerghem) і «Міська комедія» (фр. La comédie à la ville).

У 1849 році покинув Бельгію, жив і працював у Парижі, потім у Іспанії, де склав «Фантазію на іспанські теми» (ісп. Fantasia sobre motivos españoles), і в Італії. Від 1853 року — знову в Парижі, працював переважно як оперний композитор — найбільший успіх завоювали опери «Квентін Дорвард» (1858, за Вальтером Скоттом) і «Капітан Анріо» (фр. Le Capitaine Henriot; 1864, за Віктор'єном Сарду. У 1867-70 роках був директором паризької Гранд-Опера.

У зв'язку з Франко-прусською війною повернувся до Бельгії і від 1871 року до смерті очолював Брюссельську консерваторію. Серед учнів Геварта, зокрема, Ісаак Альбеніс.

Геварту належить декілька помітних музикознавчих праць: двотомна «Історія й теорія музики Античності» (фр. Histoire et théorie de la musique de l'antiquité; 1875-81) та праці з оркестровки, «Загальне керівництво до інструментування» (фр. Traité general d'instrumentation; 1863, перероблене видання 1885, російський переклад Петра Чайковського, «Керівництво до інструментування», 1865) і «Методичний курс оркестровки» (фр. Cours méthodique d'orchestration, 1890, російський переклад Володимира Ребікова, 1900). Геварт також цікавився музикою епохи бароко і, зокрема, переоркестрував, застосовуючи виконавські традиції свого часу, низку ранніх творів (у тому числі оперу Жана-Філіпа Рамо «Кастор і Поллукс»[1]).

У 1895 році був обраний у Прусську академію мистецтв. У 1907 році був удостоєний баронського титулу. Відразу після його смерті на його честь була перейменована вулиця в Брюсселі.

Примітки[ред.ред. код]