Франсуа де Гіз
| Франсуа І Лотаринзький François I le Balafré de Lorraine, duc de Guise |
|
 |
|
| Народився | 24 Лют. 1519 Лотарингія |
|---|---|
| Помер | 24 Лют. 1563 Тегель |
| Проживання | Франція |
| Інші імена | Франсуа де Гіз |
| Відомий | полководець, засновник Католицької ліги |
| Конфесія | католицизм |
Франсуа І Лотаринзький фр. François I le Balafré de Lorraine, duc de Guise (24 Лют. 1519- 24 Лют. 1563) 2-й герцог Гіз, на прізвисько Мічений (фр. Ba’afré), син Клода де Гіза і Антуанетти де Вандом. Противник гугенотів, засновник Католицької ліги. [1]
Зміст |
Діяльність [ред.]
Франсуа Гіз до смерті батька носив титул графа Омаля, служив в армії короля Франциска I і був поранений при облозі Булоні в 1545 році. В бою був поранений, після поранення залишився шрам, що дав йому прізвисько.[2] У 1547 р. він отримав титул герцога д'Омаля, король Генріх II призначив його головним ловчим і першим камергером. Він розділяв фавор короля з конетаблем Анном де Монморансі. У 1550 р.Франсуа успадкував герцогство Гіз і незабаром став принцом де Жуанвіль. У 1552 р. він очолив оборону Меца від наступу військ Карла V і змусив його відступити з втратою в 30000. У 1554 р. Гіз знову розбив імперські війська при Ренті. У 1557 р. внаслідок інтриг Монморансі Гіз був висланий з Парижа і призначений командиром армії в Італії. Здобув славу полководця, діючи проти іспанської армії. Також керував успішним взяттям англійського порту Кале 6 січня 1558 р. – останньої твердині англійців у Франції.
Війна з гугенотами [ред.]
Новий король Франциск II усунув Монморансі і призначив новим конетаблем і головним намісником Гіза, який розділив свою владу з братом, кардиналом Карлом Лотаринзьким. Бурбони, як перші принци крові, проголосили себе радниками короля, але їх вплив був незначним. Їхній лідер, Антуан де Бурбон, мав одну мету - повернути Наварру, захоплену іспанцями. Об'єднавшись зі своїм братом, принцом Конде, він задумав скинути Гізів. Герцог Гіз був призначений генерал-губернатором королівства в 1560 році і мав завдання очистити країну від гугенотів. Його безжалісність і жорстокість викликали ненависть жителів. При Карлі IX головною фігурою у Франції стала королева Катерина Медічі. Призначивши себе регентом, королева відновила владу сім'ї Монморансі. Різке піднесення Бурбонів, лідерів гугенотів, змусило примиритися давніх ворогів - Гізів і Монморансі. У березні 1561 р. разом з маршалом Жаком д'Альбоном де Сен-Андре вони склали тріумвірат. В результаті 19 грудня в битві при Дре гугеноти були розбиті. Але Монморансі узятий в полон і Сен-Андре був убитий. Після падіння Конде, який був узятий в полон католиками, вождем гугенотів став адмірал Коліньї. У таборі католиків положення теж змінилося - після відходу Монморансі і д'Альбона Гіз став командуючим королівської армії. Франсуа Гіз вирішив обложити Орлеан, але в лютому 1563 р. був смертельно поранений фанатиком-вбивцею.[3]
Особисті дані [ред.]
Гіза так боялися іспанці, що прозвали його « гранд Каптейн де Гіза». Герцог був одружений на Анні д'Есте (1531-1607), доньці герцога Феррарського і Рені де Франс, внучці короля Людовика XII, від якої мав 6 синів і дочку. Анна перша звинуватила Коліньї в убивстві чоловіка. Незабаром вона вийшла заміж за Якова Савойського.[4]
Примітки [ред.]
- ↑ http://slovari.yandex.ru/~книги/БСЭ
- ↑ http://mirsistor.ru/
- ↑ Всесвітня історія ПД Х.: Весна, 2009 р.. 760 с.
- ↑ http://mirsistor.ru/
Джерела [ред.]
- Майкл Баджент, Ричард Лей, Генри Линкольн "СВЯЩЕННАЯ КРОВЬ И СВЯЩЕННЫЙ ГРААЛЬ" http://e-lib.info/book
- Всесвітня історія Документи і матеріали 6-11 класи,-Х.: «Ранок», 2011 р. 288 с.
- Всесвітня історія ПД Х.: Весна, 2009 р.. 760 с.
- Середницька Г. В. Всесвітня історія Опорні конспекти 8 кл, Київ, СПД ФО Сандул, 2009 р. 239 с
- http://mirsistor.ru/
- http://nobles.narod.ru/
- http://slovari.yandex.ru/~книги/БСЭ
