Франциск Мончинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франциск Мончинський
Дата народження 21 вересня 1874(1874-09-21)
Місце народження Вадовіце
Дата смерті 28 квітня 1947(1947-04-28) (72 роки)
Місце смерті Краків
Працював у містах Краків
Архітектурний стиль модерн
Франциск Мончинський у ВікіСховищі

Франциск Матеуш Мончинський (пол. Franciszek Mateusz Mączyński, 21 вересня 1874 Вадовіце — 28 квітня 1947 Краків) — архітектор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Вадовіцах в родині Франциска і Юзефи з Юргальських. У 18891892 роках навчався в Кракові у Вищій промисловій школі. У 18921894 i 18951896 роках працював у проектному бюро Славомира Одживольського. Продовжив навчання у Відні та Парижі. Від 1900 року проживав у Кракові. Спроектував низку громадських та житлових будинків у стилі модерну переважно для Кракова. Часто займався будівельною експертизою. Співпрацював із Тадеушем Стриєнським. Протягом 25 років працював реставратором Маріяцького костелу на Вавелі. У Кракові, у дворі між костелом єзуїтів та колегіумом встановлено пам'ятник архітекторові авторства Ксаверія Дуніковського.

Роботи
  • Казарми в Коломиї.
  • Дім Товариства приятелів красних мистецтв на площі Щепанській, 4 у Кракові (18991901)[1].
  • Костел і монастир кармеліток при вулиці Лобзовській, 40 у Кракові (спільно з Тадеушем Стриєнським).
  • Перебудова Старого Театру на вулиці Довгій, 1 у Кракові (19031906, спільно з Тадеушем Стриєнським).
  • Перебудова споруди Торгівельно-промислової палати у Кракові (19061907, спільно з Тадеушем Стриєнським).
  • Розбудова вірменського кафедрального собору у Львові за рахунок зносу двох кам'яниць від вулиці Краківської у 19081910 роках.[2]
  • Проект кіоску для продажу газованої води у Кракові (1911). Перша нагорода на конкурсі.[3]
  • Костел святого Йосифа при реколекційному домі єзуїтів у Львові на вулиці Залізняка (1913, співавтор Станіслав Дидек)[4].
  • Костел Найсвятішого Серця Ісусового оо єзуїтів на вулиці Коперника у Кракові. Будівництво тривало протягом 19101913 років. Нагляд здійснював Станіслав Дидек. До 1921 року тривало оздоблення.[5]
Нереалізовані проекти
  • Конкурсний проект вівтаря для костелу в Закопаному, перше місце (1902)[6].
  • Друге місце на конкурсі проектів костелу святої Єлизавети у Львові (1903)[7].
  • Перше місце на конкурсі проектів дому Товариства працівників торгівлі віровизнання мойсеєвого у Варшаві. Співавтор Тадеуш Стриєнський. Будинок мав постати на ділянці між вулицями Зєльною, 25 та Вєлькою, 56. На першому поверсі планувались магазини зі складами, а на решті поверхів — зала для засідань, офісні та житлові приміщення.[8]
  • Проект дерев'яного костелу для Верховини (1905)[9].
  • Конкурсний проект будинку Торгово-промислової палати на вул. Академічній, 17 (нині Проспект Шевченка) у Львові (1907, співавтор Тадеуш Стриєнський)[10].
  • Конкурсний проект готелю «Краківського» у Львові зі спорудами Товариства взаємного страхування державних службовців на розі нинішньої площі Соборної і вулиці Пекарської (1911, співавтор Тадеуш Стриєнський)[11].
  • Проект реставрації вежі монастиря августинців у Кракові (1912)[12].
  • Конкурсний проект нового будинку Львівського університету (1913)[13].
  • Друга нагорода на конкурсі проектів Купецької палати в Кракові (1913, співавтор Тадеуш Стриєнський)[14].
  • Конкурсний проект двору родини Влодків у селі Негович Малопольського воєводства (1914). Конкурс організований Краківським колом архітекторів. Серед 56 надісланих робіт проект Мончинського не здобув призових місць, але був відзначений журі і придбаний організаторами (1914)[15].
  • Друге місце на конкурсі проектів нового Палацу мистецтв у Львові, що планувався напроти домініканського костелу (1920)[16].
  • Конкурсний проект павільйону Польщі для мистецької виставки 1925 року в Парижі[17].
  • Четверте місце на конкурсі проектів кафедрального костелу в Катовіцах (1925)[18].
  • Конкурсний проект львівського костелу Матері Божої Остробрамської (1930). Відомо лише про факт участі у конкурсі, але сам проект ймовірно втрачений. Яких-небудь описів не збереглось.[19]
  • Конкурсний проект упорядкування площ у Кракові: Ринку, Мар'яцької, Малого ринку, Щепанської (1937)[20].
  • Проект мармурових вівтарів костелу кармелітського монастиря на Персенківці у Львові (1939). Планувалось виконання фірмою Трембецького у Кракові.[21]
  • Проект вілли «Réjane», нагороджений журналом «Moniteur des Architectes»[22].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Z dziejów budowy domu Tow. Przyj. Sztuk pięknych // Architekt. — 1901. — № 2. — S. 23—26.
  2. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008. — С. 61, 452–453. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  3. Objaśnienia rycin // Architekt. — 1911. — № 11. — S. 51, 58, tabl.
  4. Архітектура Львова… — С. 452.
  5. Mączyński F. Kościół oo Jezuitów // Architekt. — 1922. — № 1. — S. 9.
  6. Protokół z posiedzenia sądu konkursowego // Architekt. — 1902. — № 6. — S. 61—64.
  7. Архітектура Львова… — С. 499.
  8. Program konkursu na dom Stów. Prac. handl. wyzn. mojżeszowego // Architekt. — 1903. — № 1. — S. 3—6, 15—16.
  9. Ruszczyk G. Kaplica publiczna w Żabiem // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — Т. 14. — S. 494, 496–497. — ISBN 83-89273-42-X.
  10. Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7. — S. 7.
  11. Konkurs Towarzystwa wzajemnych ubezpieczeń urzędników prywatnych we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 7. — S. 152, 155.
  12. Tow. opieki nad polskimi zabytkami sztuki i kultury // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 56.
  13. Architekt. — 1913. — № 7. — S. 97.
  14. Protokół śądu konkursowego na dom Stowarzyszenia kupców i młodzieży handlowej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 183.
  15. Architekt. — 1914. — № 1-2. — S. 12, 20, 32, tabl. 3.
  16. Архітектура Львова… — С. 500.
  17. Konkursy // Architekt. — 1923. — № 4. — S. 36.
  18. Architektura i budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 47; Kulczyński K. Konkurs na gmach katedry w Katowicach // Architekt. — 1925. — № 4.
  19. Архітектура Львова… — С. 551; Betlej A. Kościół wotywny p. w. Matki Boskiej Ostrobramskiej na Łyczakowie // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — S. 263, 274. — ISBN 83-85739-17-9.
  20. Konkurs powszechny na projekt uporządkowania Rynku głównego, placu Marjackiego, rynku Małego oraz placu Szczepańskiego w Krakowie // Architektura i budownictwo. — 1937. — № 3. — S. 75—82.
  21. Skrabski J. Kościół i klasztor OO. Karmelitów Bosych na Persenkówce // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — S. 288. — ISBN 83-85739-17-9.
  22. Jabłoński W. O stylu Zakopiańskim // Architekt. — 1902. — 10. — S. 125.

Джерела[ред.ред. код]

  • Łoza S. Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 198.
  • Mączyński Franciszek // Mała encyklopedia Krakowa. — Kraków : Wanda, 1999. — S. 522. — ISBN 83-87023-08-6.
  • Mączyński Franciszek Mateusz // Słownik biograficzny historii Polski. — Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 2005. — T. 2. — S. 943. — ISBN 83-04-04692-X.
  • Mączyński Franciszek // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1966. — T. 7. — S. 150.