Франциск Мончинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франциск Мончинський
Olga Boznańska 1902 Franciszek Maczynski.jpg
Ольга Бознанська. Портрет Франциска Мончинського. 1902 рік.
Дата народження 21 вересня 1874(1874-09-21)
Місце народження Вадовіце
Дата смерті 28 квітня 1947(1947-04-28) (72 роки)
Місце смерті Краків
Працював у містах Краків
Архітектурний стиль модерн
Франциск Мончинський у ВікіСховищі

Франциск Матеуш Мончинський (пол. Franciszek Mateusz Mączyński, 21 вересня 1874 Вадовіце — 28 квітня 1947 Краків) — польський архітектор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Вадовіцах в родині Франциска і Юзефи з Юргальських. У 18891892 роках навчався в Кракові у Вищій промисловій школі. У 18921894 i 18951896 роках працював у проектному бюро Славомира Одживольського. Продовжив навчання у Відні та Парижі. Від 1900 року проживав у Кракові. Спроектував низку громадських та житлових будинків у стилі модерну переважно для Кракова. Часто займався будівельною експертизою. Співпрацював із Тадеушем Стриєнським. Протягом 25 років працював реставратором Маріяцького костелу на Вавелі.

Мончинський належав до Краківського технічного товариства. На початку грудня 1908 року у складі делегації товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[1] Згодом член Спілки архітекторів Краківського воєводства. 1930 року обраний головою спілки.[2] 1910 року на виставці польських архітекторів у Львові експонував фотографії старого Кракова, фотографію дерев'яної синагоги у Кам'янці-Струмиловій, проект добудови вірменської катедри у Львові, проект вежі костелу єзуїтів у Кракові.[3] 1912 року був одним з організаторів у Кракові Виставки архітектури та інтер'єрів в оточенні садовому. Створив низку проектів для неї, які були реалізовані, або експонувались у вигляді макетів. Виконував функцію скарбника виставки.[4] У Кракові, у дворі між костелом єзуїтів та колегіумом встановлено пам'ятник архітекторові авторства Ксаверія Дуніковського.

Роботи
  • Казарми в Коломиї.
  • Дім Товариства приятелів красних мистецтв на площі Щепанській, 4 у Кракові (18991901)[5].
  • Костел і монастир кармеліток при вулиці Лобзовській, 40 у Кракові (спільно з Тадеушем Стриєнським).
  • Перебудова Старого Театру на вулиці Довгій, 1 у Кракові (19031906, спільно з Тадеушем Стриєнським).
  • Перебудова споруди Торгівельно-промислової палати у Кракові (19061907, спільно з Тадеушем Стриєнським).
  • Розбудова вірменського кафедрального собору у Львові за рахунок зносу двох кам'яниць від вулиці Краківської у 19081910 роках.[6]
  • Проект кіоску для продажу газованої води у Кракові (1911). Перша нагорода на конкурсі.[7]
  • Невеликий дім на дві родини робітників. Проект інтер'єрів для них. Розроблено і реалізовано для Виставки архітектури та інтер'єрів у Кракові 1912 року.[8]
  • Костел святого Йосифа при реколекційному домі єзуїтів у Львові на вулиці Залізняка (1913, співавтор Станіслав Дидек)[9].
  • Костел Найсвятішого Серця Ісусового оо єзуїтів на вулиці Коперника у Кракові. Будівництво тривало протягом 19101913 років. Нагляд здійснював Станіслав Дидек. До 1921 року тривало оздоблення.[10]
Нереалізовані проекти
  • Конкурсний проект вівтаря для костелу в Закопаному, перше місце (1902)[11].
  • Друге місце на конкурсі проектів костелу святої Єлизавети у Львові (1903)[12].
  • Перше місце на конкурсі проектів дому Товариства працівників торгівлі віровизнання мойсеєвого у Варшаві. Співавтор Тадеуш Стриєнський. Будинок мав постати на ділянці між вулицями Зєльною, 25 та Вєлькою, 56. На першому поверсі планувались магазини зі складами, а на решті поверхів — зала для засідань, офісні та житлові приміщення.[13]
  • Проект дерев'яного костелу для Верховини (1905)[14].
  • Конкурсний проект будинку Торгово-промислової палати на вул. Академічній, 17 (нині Проспект Шевченка) у Львові (1907, співавтор Тадеуш Стриєнський). Не здобув призових місць, однак усе ж придбаний організаторами. У критичній статті у краківському журналі «Architekt» відзначено добре влаштований план будинку.[15]
  • Конкурсний проект готелю «Краківського» у Львові зі спорудами Товариства взаємного страхування державних службовців на розі нинішньої площі Соборної і вулиці Пекарської (1911, співавтор Тадеуш Стриєнський)[16].
  • Проект реставрації вежі монастиря августинців у Кракові (1912)[17].
  • Проект будинку Ремісницької палати у Львові. Розроблений 1912 року для конкурсу, на якому здобув 2 місце. Співавтор Тадеуш Стриєнський. Разом з роботами інших учасників проект експонувався того ж року у приміщенні Технологічного інституту на вулиці Нижанківського, 5.[18]
  • Проект блоку з трьох житлових будинків. Розроблений для краківської Виставки архітектури та інтер'єрів у садовому оточенні, призначеної на 1912 рік. Здобув друге місце на відбірковому конкурсі 1911 року, організованому комітетом виставки і Делегацією архітекторів польських.[19] На виставці експонувався макет.[20]
  • Конкурсний проект нового будинку Львівського університету (1913)[21]. Опублікований того ж року у збірці, присвяченій конкурсу.[22]
  • Третя нагорода на конкурсі проектів Купецької палати в Кракові (1913, співавтор Тадеуш Стриєнський)[23].
  • Одна з двох третіх нагород на конкурсі проектів ратуші в Дрогобичі (1913, співавтор Тадеуш Стриєнський). [24] Того ж року робота експонувалась у залі засідань Львівської політехніки.[25]
  • Конкурсний проект двору родини Влодків у селі Негович Малопольського воєводства (1914). Конкурс організований Краківським колом архітекторів. Серед 56 надісланих робіт проект Мончинського не здобув призових місць, але був відзначений журі і придбаний організаторами (1914)[26].
  • Друге місце на конкурсі проектів нового Палацу мистецтв у Львові, що планувався напроти домініканського костелу (1920)[27].
  • Проект польського павільйону для міжнародної виставки у Парижі 1924 року. Один із шести проектів, придбаних комісією польського відділу.[28]
  • Проект павільйону Польщі для мистецької виставки 1925 року в Парижі. На відбірковому конкурсі 1923 року здобув відзнаку.[29].
  • Четверте місце на конкурсі проектів кафедрального костелу в Катовіцах (1925)[30].
  • Конкурсний проект львівського костелу Матері Божої Остробрамської (1930). Відомо лише про факт участі у конкурсі, але сам проект ймовірно втрачений. Яких-небудь описів не збереглось.[31]
  • Конкурсний проект упорядкування площ у Кракові: Ринку, Мар'яцької, Малого ринку, Щепанської (1937)[32].
  • Проект мармурових вівтарів костелу кармелітського монастиря на Персенківці у Львові (1939). Планувалось виконання фірмою Трембецького у Кракові.[33]
  • Проект вілли «Réjane», нагороджений журналом «Moniteur des Architectes»[34].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  2. Związek architektów województwa krakowskiego // Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 61.
  3. Minkiewicz W. Z powodu I wystawy Architektury we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 23. — S. 359; Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  4. Z wystawy architektonicznej // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 94.
  5. Z dziejów budowy domu Tow. Przyj. Sztuk pięknych // Architekt. — 1901. — № 2. — S. 23—26.
  6. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008. — С. 61, 452–453. — ISBN 978-966-7022-77-8..
  7. Objaśnienia rycin // Architekt. — 1911. — № 11. — S. 51, 58, tabl.
  8. R. P. Wystawa architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem w Krakowie w r. 1912 // Architekt. — 1912. — № 6-7. — S. 64, tabl. 21; Posiedzenie Delegacyi Architektów Polskich w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 88.
  9. Архітектура Львова… — С. 452.
  10. Mączyński F. Kościół oo Jezuitów // Architekt. — 1922. — № 1. — S. 9.
  11. Protokół z posiedzenia sądu konkursowego // Architekt. — 1902. — № 6. — S. 61—64.
  12. Архітектура Львова… — С. 499.
  13. Program konkursu na dom Stów. Prac. handl. wyzn. mojżeszowego // Architekt. — 1903. — № 1. — S. 3—6, 15—16.
  14. Ruszczyk G. Kaplica publiczna w Żabiem // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — Т. 14. — S. 494, 496–497. — ISBN 83-89273-42-X.
  15. Konkurs na dom izby handlowej i przemysłowej we Lwowie // Architekt. — 1907. — № 7. — S. 6—7.
  16. Konkurs Towarzystwa wzajemnych ubezpieczeń urzędników prywatnych we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 7. — S. 152, 155.
  17. Tow. Opieki nad Polskimi Zabytkami Sztuki i Kultury // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 56.
  18. Rozstrzygnięcie konkursu // Architekt. — 1912. — № 6—7. — S. 76; Z konkursu na gmach Izby rękodzielniczej we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 28. — S. 368; Roztrzygnięcie konkursu na wypracowanie szkiców domu Izby rękodzielniczej // Głos Mieszczański. — 21 lipca 1912. — № 29. — S. 5.
  19. Rozstrzygnięcie konkursu na typy domów mieszkalnych // Architekt. — 1912. — № 6—7. — S. 75.
  20. Architekt. — 1912. — № 9. — Tabl. 28.
  21. Architekt. — 1913. — № 7. — S. 97.
  22. Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162.
  23. Rozstrygnięcie konkursu na dom Stow. kupców i młodzieży handl. w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 164; Protokół śądu konkursowego na dom Stowarzyszenia kupców i młodzieży handlowej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 183.
  24. Protokół Sądu konkursowego dla planów ratusza w Drohobyczu // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — S. 369; Rozstrzygnięcie XIV konkursu architektonicznego Koła Arch. we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 42. — S. 556.
  25. Rozstrzygnięcie XIV konkursu architektonicznego // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 26. — S. 312; Konkurs na ratusz w Drohobyczu // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 28. — S. 335.
  26. Architekt. — 1914. — № 1-2. — S. 12, 20, 32, tabl. 3.
  27. Архітектура Львова… — С. 500.
  28. Polska na wystawie międzynarodowej w Paryżu 1924 r. // Architekt. — 1922. — № 3—4. — S. 31.
  29. Konkursy // Architekt. — 1923. — № 4. — S. 36.
  30. Architektura i budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 47; Kulczyński K. Konkurs na gmach katedry w Katowicach // Architekt. — 1925. — № 4.
  31. Архітектура Львова… — С. 551; Betlej A. Kościół wotywny p. w. Matki Boskiej Ostrobramskiej na Łyczakowie // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — S. 263, 274. — ISBN 83-85739-17-9.
  32. Konkurs powszechny na projekt uporządkowania Rynku głównego, placu Marjackiego, rynku Małego oraz placu Szczepańskiego w Krakowie // Architektura i budownictwo. — 1937. — № 3. — S. 75—82.
  33. Skrabski J. Kościół i klasztor OO. Karmelitów Bosych na Persenkówce // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — S. 288. — ISBN 83-85739-17-9.
  34. Jabłoński W. O stylu Zakopiańskim // Architekt. — 1902. — 10. — S. 125.

Джерела[ред.ред. код]

  • Łoza S. Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 198.
  • Mączyński Franciszek // Mała encyklopedia Krakowa. — Kraków : Wanda, 1999. — S. 522. — ISBN 83-87023-08-6.
  • Mączyński Franciszek Mateusz // Słownik biograficzny historii Polski. — Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 2005. — T. 2. — S. 943. — ISBN 83-04-04692-X.
  • Mączyński Franciszek // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1966. — T. 7. — S. 150.