Франциск Сільвій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сільвій Франциск

Франци́ск Сі́львій (*15 березня 1614, Ганау, Німеччина — †15 листопада 1672, Лейден, Нідерланди) — лікар, фізіолог, анатом і хімік, який вважається засновником так званої «ятрохімічної» школи медицини, яка вважала, що всі явища життя і хвороб базуються на хімічних реакціяї. Його вивчення допомогли зрушити медицину з містичної теорії на раціональне застосування універсальних законів фізики і хімії.

Сільвій заснувавав свою медичну систему на недавньому відкритті кровообігу англійським анатомом Вільгельмом Гарвеєм і тримав її в межах загальної структури гуморальних теорій грецький лікаря Галена, Сільвій відчував, що найголовніші процеси нормального і патологічного життя відбуваються в крові і що хвороби потрібно пояснювати і розглядати хімічно. Визнаючи існування солей в живій речовині, Сільвій стверджував, що вони є результатом взаємодії кислот і основ; тому, він постулював, що хімічна нестійкість відбувається через надлишок кислот (ацидоз) чи надлишку лугів (алкалоз) в крові і винайшов ліки, що нейтралізували це явище.

1671 опубліковує свою основну працю «Praxeos medicae idea nova» (Нові ідеї медичної практики).

Професор медицини в Лейденському Університеті (1658—72), Сільвій був одним з найвидатніших викладачів Європи.

Посилання[ред.ред. код]