Франциск Сільвій
| Франциск Сільвій | |
|---|---|
| лат. Franciscus Sylvius | |
,_RP-P-OB-33.613.jpg) | |
| Народився |
15 березня 1614[1] Ганау, Майн-Кінціг, Дармштадт, Гессен, Німеччина[2] |
| Помер |
19 листопада 1672 (58 років) Лейден, Голландія, Голландська республіка |
| Країна |
 Голландська республіка |
| Місце проживання | Голландія |
| Діяльність | колекціонер мистецтва, лікар, анатом, професор, хімік, викладач університету, натураліст |
| Галузь | медицина, анатомія, хімія і фізіологія |
| Alma mater | Седанська академія, Лейденський університет і Базельський університет |
| Науковий керівник | Adolphus Vorstiusd[3] |
| Вчителі | Adolphus Vorstiusd і Emmanuel Stupanusd[4] |
| Відомі учні | Rudolf Wilhelm Craused[4], Еренфрід Вальтер Чирнгауз[4], Frederick Dekkersd[4], Johann von Flammerdinged[4], Florentius Schuyld[4], Robert Sibbaldd[4] і Lucas Schachtd[4] |
| Знання мов | латина[5][6] |
| Заклад | Лейденський університет і Лейденський університет[7] |
| Посада | rector magnificus of Leiden Universityd |
Франци́ск Сі́львій (нід. Franciscus de le Boë Sylvius, лат. Franciscus Sylvius; 15 березня 1614, Ганау, Німеччина — 15 листопада 1672, Лейден, Нідерланди) — голландський лікар, фізіолог, анатом і хімік, якого вважають одним з засновників так званої «ятрохімічної» школи медицини, що вважала, що всі явища життя і хвороб базуються на хімічних реакціях. Його роздуми допомогли зрушити медицину з містичної теорії на раціональне застосування універсальних законів фізики і хімії.
Сільвій заснував свою медичну систему на відкритті кровообігу англійським анатомом Вільямом Гарвеєм і тримав її в межах загальної структури гуморальних теорій грецький лікаря Клавдія Галена, Сільвій відчував, що найголовніші процеси нормального і патологічного стану відбуваються в крові і що хвороби потрібно пояснювати і розглядати з позиції хімії. Визнаючи існування солей у живій речовині, Сільвій стверджував, що вони є результатом взаємодії кислот і основ; тому, він постулював, що хімічна нестійкість відбувається через надлишок кислот (ацидоз) чи надлишку основ (лугів) (алкалоз) у крові і винайшов ліки, що нейтралізували це.
У 1650 році на основі ялівцевої настоянки Сільвій створив женевер. Цей міцний алкогольний напій він рекомендував як лікувальний засіб, але часом женевер перетворився на голландський національний напій[8].
1671 року опублікував свою основну працю «Praxeos medicae idea nova» (Нові ідеї медичної практики).
Професор медицини в Лейденському Університеті (1658—72), Сільвій був одним із найвидатніших викладачів Європи.
Посилання[ред. | ред. код]
- Sylvian fissure (англ.)
- Sylvius' Neurotree profile (англ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120377276 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в г д е ж и Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Leidse Hoogleraren
- ↑ Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с.161
|
Це незавершена стаття про лікаря, який займається наукою. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
- Народились 15 березня
- Народились 1614
- Уродженці Ганау
- Померли 19 листопада
- Померли 1672
- Померли в Лейдені
- Випускники Лейденського університету
- Випускники Базельського університету
- Викладачі Лейденського університету
- Доктори медицини
- Професори
- Німецькі медики
- Нідерландські медики
- Німецькі хіміки
- Нідерландські хіміки
- Фізіологи
- Анатоми