Французька Екваторіальна Африка

Afrique équatoriale française Французька Екваторіальна Африка Французька колонія ↓ 1910 – 1958 ↓ Прапор Столиця Браззавіль Релігії Католицизм Державний лад Федерація Генерал-губернатори  - 1908-17 Мартіал Генрі Мерлін  - 1951-57 Поль Луї Габріель Шаве Верховні комісари  - 1957-58 Поль Луї Габріель Шаве  - 1958 П'єр Мессмер Історія  - Засновано 15 січня 1910  - Ліквідовано вересень 1958 Валюта CFA франк Попередник Наступник Убангі-Шарі Чад Габон Середнє Конго Центральноафриканська республіка Чад Габон Республіка Конго

Французька Екваторіальна Африка (фр. Afrique Équatoriale Française, AEF) — федерація колоніальних володінь Франції в центральній Африці у 1910-1958 рр. Між річкою Конго й пустелею Сахара.

Заснована в 1910 році, до складу федерації входили Габон, Середнє Конго (наразі Республіка Конго), Убангі-Шарі (наразі Центральноафриканська республіка), Чад (з 1920 р.).

Столиця (резиденція губернатора) — Браззавіль (в Конго).

У 1911 р. в результаті Агадирської кризи Франція втратила частину території, яка ввійшла до Німецького Камеруну, але після поразки Німеччини у Першій Світовій війні ця територія була повернена Франції.

Під час Другої Світової війни Французька Екваторіальна Африка підтримувала сили «Вільної Франції», за виключенням Габона, який був підконтрольний уряду Віши до листопада 1940 р.

У 1958 р. на референдумі території висловилися за автономію, у 1959 р. утворили Союз Республік Центральної Африки, а в серпні 1960 р. стали повністю незалежними.