Французький багет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Багети
Французька булка
Багет з київського супермаркету

Баге́т, також францу́зька бу́лка, французький багет (фр. baguette (de pain) — традиційний французький хлібо-булочний виріб.

Опис[ред.ред. код]

Французька булка (багет) являє собою довгу і відносно тонку (невелику в діаметрі) булку білого хлібу, м'якого всередині, і обов'язково з хрусткою скоринкою, іноді присипаного борошном чи якимось насінням.

Зазвичай багет бл. 50-70 см завдовжки, 5-6 см завширшки і у 3-4 см завтовшки. Вага складає десь з 250 г.

Багет потребує менше часу для здійняття тіста і випікання, ніж звичайний хліб, і в принципі розрахований на ранкове споживання, і тому має властивість досить швидко черствіти. Зазвичай французьку булку не ріжуть ножем, а ламають руками.

Історія і сучасність[ред.ред. код]

Французька булка, попри розповсюджену думку її традиційності і давнини, є відносно пізнім винаходом — своє поширення отримала у 1920-х роках, коли оригінальний рецепт її випікання винайшли паризькі пекарі під тиском нормативного акту, що забороняв їм починати свою роботу до четвертої ранку, відтак часу на замішування і виготовлення традиційних круглих хлібин було обмаль. Дуже швидко багет полюбився не лише парижанам і жителям інших французьких міст, а став справжнім символом Франції й здобув популярність у всьому світі.

І дотепер у Парижі щодня продається понад пів мільйона багетів. Паризька французька булка є еталонною, вона важить рівно 200 г. Тісто для неї складається з борошна (лише пшеничного), солі, води і дріжджів, яке замішується бл. 10 хвилин, потому відстоюється бл. 20 хв., а тоді його розділюють на довгі хлібини, на поверхні яких роблять три насічки ножем і залишають ще на 40 хв. для того, щоб тісто здійнялося, й нарешті поміщають до печі, до булки випікаються чверть години. Зразковим є продаж багетів ще гарячих, прямо «з печі».

В Україні (тоді УРСР), зокрема, у Києві, з французькими булками «познайомились» у сер. 1980-х, коли вони (вироблені в кооперативних приватних пекарнях) з'явилися в комерційному продажі, на противагу державному хлібу. Багет відразу став популярним у киян і правив. скоріше, за ласощі, ніж за звичайний хліб. Тоді в місті було лише декілька «точок» з продажу французьких булок (одна з них у кол. Печерському універсамі), в яких вистроювалися довжелезні черги. Вже на поч. 1990-х багети стали звичайною справою для українців.

Види багетів[ред.ред. код]

На «батьківщині» багета у Франції можна придбати декілька його видів, відмінних за формою і смаковими властивостями:

  • традиційний багет (baguette tradition або une tradition);
  • селянський багет (baguette de campagne);
  • багет патрона, тобто за особливим рецептом пекаря (baguette du patron);
  • тонкий багет (ficelle, досл. «ниточка») тощо

Чимало пекарів роблять багети різної форми, з додатками, пропікаючи у різний спосіб з метою задоволення смакових потреб своїх клієнтів. Нерідко спосіб випікання або рецептура є своєрідним ноу-хау пекарів.

Посилання[ред.ред. код]