Франц Карл Австрійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франц Карл Австрійський
Franz Karl von Österreich
Waldmüller Erzherzog Franz Carl 1839.jpg
Франц Карл у 1839, портрет Фердинанда Вальдмюллера
Народився 17 грудня 1802(1802-12-17)
Відень, Австрійська імперія
Помер 8 березня 1878(1878-03-08) (75 років)
Відень, Австро-Угорська імперія
Ім'я при народженні Франц Карл Йозеф
Титул ерцгерцог Австрійський
Батько Франц I
Матір Марія Терезія Неаполітанська
Рід Габсбурги
Дружина Софія Баварська
Діти Франц Йозеф, Максиміліан, Карл Людвиг, Марія Анна, Людвіг Віктор

Франц Карл Австрійський (нім. Franz Karl von Österreich), (* 17 грудня 1802 — 8 березня 1878) — австрійський ерцгерцог з династії Габсбургів, син імператора Австрії Франца I та неаполітанської принцеси Марії Терезії. У 1848 році відмовився від австрійської корони на користь старшого сина.

Життєпис[ред.ред. код]

Франц Карл Йозеф народився 17 грудня 1802 року у палаці Гофбург у Відні. Він був третім сином і дев'ятою дитиною в родині імператора Священної Римської імперії Франца II та його другої дружини Марії Терезії Неаполітанської. Всього в родині було дванадцятеро дітей, з яких дорослого віку досягли семеро.

У 1804 його батько проголосив про створення Австрійської імперії, прагнучи залишатися рівним за рангом з Наполеоном, ставшим в тому ж році спадковим імператором французів. Після поразки у війні третьої коаліції, захоплення Відня та підписання Пресбурзького миру, більшість німецьких держав об'єднались у Рейнський союз (1806). Через місяць Священна Римська імперія перестала існувати. Франц II тепер йменувався імператором Австрії.

Коли Францу Карлу йшов п'ятий рік, його матір померла після пологів. Батько невдовзі оженився із Марією Людовікою Моденською. У 1810 старша сестра Франца Карла, Марія Луїза, стала дружиною Наполеона Бонапарта. За чотири роки вона повернулась із Франції з сином, що отримав титул герцога Рейхштадтського, і оселилась у палаці Шенбрунн.

Після закінчення Віденського конгресу у 1815 році в країні нарешті запанував мир. А у 1816, після смерті Марії Людовики, у Франца Карла з'явилася нова мачуха — Кароліна Августа Баварська.

На найвищому рівні було домовлено укласти шлюб юного ерцгерцога з однією із доньок короля Баварії Максиміліана I. Остаточний вибір пав на Софію Доротею. Софія була гарною та освіченою дівчиною, цікавилась живописом, музикою та театром. До того ж була зведеною сестрою мачухи Кароліни. Наречений їй не сподобався і заміж вона вийшла тільки за батьківською вимогою.

Весілля відбулося 4 листопада 1824 року у Відні. За шість років у родині з'явився перший син, майбутній імператор Франц Йозеф. Всього у подружжя народилося п'ятеро живих дітей:

У 1835 помер імператор Франц I. Наступним володарем імперії став старший брат Франца Карла, Фердинанд. Він мав слабке здоров'я, страждав на епілепсію та гідроцефалію. Проте чутки про його недоумкуватість були перебільшені: новий імператор знав п'ять мов, грав на двох музичних інструментах, вів широку переписку, цікавився наукою та сільським господарством.

Для допомоги йому в управлінні країною була утворена регентська рада, до складу якої увійшов і Франц Карл. У 1839 році стало очевидним, що дітей у Фердинанда та його дружини Марії Анни Савойської не буде. Внаслідок цього прийняли статут, який регламентував порядок наслідування трону: спочатку імператором мав стати Франц Карл, потім — його старший син Франц Йозеф.

Сини у 1863

Ерцгерцог цікавився культурою та мистецтвом, був відомим покровителем культурних закладів. Так, 28 січня 1839, він взяв під опіку музейний комплекс у Лінці. Через свою щедрість Франц Карл був надзвичайно популярний у Ішлі. Приїжджаючи до цього курортного містечка, ерцгерцог викупляв всі квитки на всі вистави, що йшли протягом його перебування, і дивився спектаклі сам чи з кількома друзями. Програма виступів складалася з його власних побажань. Перед від'їздом він виплачував акторам їхню річну зарплатню.

Революція 1848 року спричинила відставку Меттерніха. У грудні корони зрікся сам Фердинанд. За наполяганням дружини, Франц Карл відмовився від престолу на користь Франца Йозефа.

У 1864 його другий син Максиміліан відмовився від прав на австрійський престол і став імператором Мексики. За три роки прийшла звістка про його загибель в Керетаро. На Софію це дуже вплинуло, вона відійшла від політики і ставала все релігійнішої. Від смерті сина вона так і не оговталась, і померла навесні 1872 року. Франц Карл пережив дружину на п'ять років і пішов з життя 8 березня 1878.

Нагороди[ред.ред. код]

В мистецтві[ред.ред. код]

  • Втілений у кінематографі:
  1. Еріх Ніковіц у чотирьох фільмах «Сіссі» (19551962), реж. Ернст Марішка;

Генеалогія[ред.ред. код]

Франц I
Joseph II Portrait with crown.jpg
 
Марія Терезія
MariaTheresia Maske.jpg
 
Карл III
CarloVIII di Napoli.jpg
 
Марія Амалія СаксонськаRitratto di Maria Amalia di Sassonia - Madrid, Museo del Prado.jpg
 
Карл III
CarloVIII di Napoli.jpg
 
Марія Амалія СаксонськаRitratto di Maria Amalia di Sassonia - Madrid, Museo del Prado.jpg
 
Франц I
Joseph II Portrait with crown.jpg
 
Марія Терезія
MariaTheresia Maske.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд IIHeinrich Friedrich Füger 007.png
 
 
 
 
 
Марія Луїза ІспанськаAnton Raphael Mengs 012.jpg
 
 
 
 
 
Фердінанд IAngelika Kauffmann Portrait Ferdinand IV VLM.jpg
 
 
 
 
 
Марія Кароліна АвстрійськаJohann Georg Weikert 001.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франц IIFrancis II of the Holy Roman Empire, also Francis I of Austria.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Терезія НеаполітанськаMaria Theresia Bourbon Austria 1772 1807.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франц Карл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Посилання[ред.ред. код]