Франц Рело

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франц Рело
Franz Reuleaux
Franz Reuleaux.jpg
Народився 30 вересня 1829(1829-09-30)
Ешвайлер,Німеччина Німеччина
Помер 20 серпня 1905(1905-08-20) (75 років)
Берлін, Німеччина Німеччина
Громадянство Німецька імперія
Пруссія
Галузь наукових інтересів машинознавство
Заклад Реміснича академія, Королівська технічна школа у Берліні
Alma mater Політехнічний інститут у Карлсруе
Відомий завдяки: розробкою теорії структури і кінематики механізмів
Пам'ятник Рело на території студентського містечка Берлінського технічного університету

Франц Рело (нім. Franz Reuleaux, * 30 вересня 1829, Ешвайлер 20 серпня 1905, Берлін) — німецький інженер-механік, лектор Королівської технічної школи у Берліні (нім. Königliche Technische Hochschule, тепер, Берлінський технічний університет). Першим (у 1875 році) розробив і виклав основні положення структури і кінематики механізмів; займався проблемами естетики технічних об'єктів, промисловим дизайном.

Біографічні дані[ред.ред. код]

Франц Рело народився у сім'ї, для якої техніка була традиційним заняттям. Здобувши початкову освіту в школі і деяку технічну підготовку в сім'ї, він почав працювати на заводі, спочатку учнем, а потім конструктором і техніком. Працюючи, він посилено займався самоосвітою, зокрема вивчав праці Ф. Я. Редтенбахера (нім. Ferdinand Jacob Redtenbacher). З 1850 по 1852 він слухав лекції в Політехнічному інституті в Карлсруе (тепер, Університет Карлсруе), цілком знаходився в ті роки під впливом Редтенбахера. Слідуючи вказівкам свого вчителя, Рело крім технічних предметів вивчав історію і англійську мову. Після закінчення інституту він деякий час вивчав природничі науки і філософію в Берлінському та Боннському університетах. Ще в студентські роки Рело почав працювати над дослідженнями в галузі машинобудування. У 1853 р. він у співавторстві з Карлом Моллі (нім. Carl Ludwig Moll) видав перший том підручника «Конструювання в машинобудуванні» (нім. Construktionslehre für den Maschinenbau), котрий отримав хороші відгуки.

У 1856 р. Рело був запрошений на посаду професора механіко-технічного відділення Цюріхської політехніки, де йому довелося працювати разом з професорами Ґ. А. Цейнером (нім. Gustav Anton Zeuner) і К. Кульманом (нім. Karl Culmann). У 1864 р. він перейшов до Берлінського ремісничого інституту на кафедру машинобудування. У 1866 р. цей інститут (заснований в 1821 р.) був перетворений у Ремісничу академію, директором якої Рело пробув з 1867 по 1879 роки. У 1879 р. на базі Ремісничої і Будівельної академій була заснована Королівська технічна школа. У Німеччині в першій половині 19-го століття кінематикою не займалися. Вперше цей предмет Рело почав читати в 1871 р. в Швейцарії в політехніці Цюріха. Потім продовжив його в Берлінському ремісничому інституті, а пізніше — в Ремісничій академії. У той же час він почав видавати «Кінематичні вісті» та інші мемуари з прикладної теорії машин. У 1875 р. Рело опублікував перший том «Теоретичної кінематики»[1].

Рело був не тільки вченим, а й практиком: він був членом журі на Всесвітніх виставках у Парижі (1867), Відні (1873), Філадельфії (1876), в Сіднеї-Мельбурні (1879-1880).

У Берлінському вищому технічному училищі Рело створив кабінет кінематичних моделей (понад 800 моделей), котрий довго служив зразком для вищих технічних шкіл Німеччини та інших країн. Рело користувався великим авторитетом серед вчених у галузі прикладної механіки. Але в нього було й багато противників, боротьба з якими часто з обох сторін різких форм і особливо загострилася на рубежі століть. Помер Рело 20 серпня 1905 року.

Наукові заслуги[ред.ред. код]

Основні роботи вченого відносяться до теорії машин і механізмів. Автор монографії «Теоретична кінематика» (1875) дав визначення машини, сформулював поняття кінематичної пари і поняття механізму як замкнутого ланцюга вимушеного руху. Вказав на методи синтезу механізмів, побудував вчення про механізми та основи теорії пар. Видав низку робіт у галузі машинобудування та історії техніки.

Монографії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Reuleaux, Franz Lehrbuch der Kinematik, Vol. 1 : Theoretische Kinematik. Braunschweig: F. Vieweg und sohn, 1875.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]