Франческо Дуранте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франческо Дуранте

Франческо Дуранте (італ. Francesco Durante) (*30 вересня 1684, Фраттамаджоре, поблизу Неаполя — †похований у вересні 1755, Неаполь) — італійський композитор.

З життєпису[ред.ред. код]

Франческо Дуранте навчався в Неаполі у свого дядька Анджело Дуранте (ректора консерваторії "Сан-Онофріо"), потім у Джузеппе Оттавіо Пітоні, А. Скарлатті, H. Фаго і M. Маркетті.

Бюст Ф. Дуранте на Опера Гарньє, Париж

У 1710 почав викладати в консерваторії "Сан-Онофріо". Надалі очолював консерваторії "Деї Повері ді Джезу Крісто" (17281738), "Санта-Марія ді Лорето" (17421745), "Сан-Онофріо" (1745 — до кінця життя).

З творчості[ред.ред. код]

Дуранте — видатний представник неаполітанської школи. Його музиці властиве поєднання мелодійної виразності, характерної для неаполітанських композиторів, c поліфонічним мистецтвом римської школи.

Писав церковні меси («Меса в стилі Палестріні»), мотети, кантати, псалми, гімни, «Ламентація Єремії», «Магніфікат», антифони і камерну музику (сонати для клавесина, мадригали), дуети для голосу з інструментальним супроводом.

Автор драматичного жарту «Дива божественого милосердя, звернені до пастви славного св. Антонія Падуанського» (1705, поставлено на одній з площ Неаполя). Учнями Дуранте були композитори T. Траетта, Е. Дуні, A. Саккіні, H. Піччінні, П. Гульєльмі, Дж. Паізіелло.

Література[ред.ред. код]

  • Rlorimo F., La scuola musicale di Napoli e i suoi conservatorii, Napoli, 1880-82;
  • Di Giacomo S., I quattri antichi. Conservatorii musicali di Napoli, Palermo, 1924;
  • Prota-Giurleo U., Fr. Durante nel bicentenario della sua morte, Frattamaggiore, 1956.

Джерела[ред.ред. код]