Франческо Дуранте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франческо Дуранте
італ. Francesco Durante
фотографія
Франческо Дуранте
Основна інформація
Дата народження 31 березня 1684(1684-03-31)
Місце народження Фраттамаджоре, поблизу Неаполя
Дата смерті 30 вересня 1755(1755-09-30) (71 рік)
Місце смерті Неаполь
Країна Неаполітанське королівство
Національність італієць
Професія композитор
Освіта Консерваторія Сан-П'єтро Мажелла
Жанр Меса, мотет, кантата, псалом, гімн, камерна музика
Колективи консерваторії «Деї Повері ді Джезу Крісто», «Санта-Марія ді Лорето», «Сан-Онофріо»

Франческо Дуранте (італ. Francesco Durante) (*31 березня 1684, Фраттамаджоре, поблизу Неаполя — †30 вересня 1755, Неаполь) — італійський композитор.

З життєпису[ред.ред. код]

Франческо Дуранте навчався в Неаполі у свого дядька Анджело Дуранте (ректора консерваторії «Сан-Онофріо»), потім у Джузеппе Оттавіо Пітоні, А. Скарлатті, H. Фаго і M. Маркетті.

Бюст Ф. Дуранте на Опера Гарньє, Париж

У 1710 почав викладати в консерваторії «Сан-Онофріо». Надалі очолював консерваторії «Деї Повері ді Джезу Крісто» (17281738), «Санта-Марія ді Лорето» (17421745), «Сан-Онофріо» (1745 — до кінця життя).

З творчості[ред.ред. код]

Дуранте — видатний представник неаполітанської школи. Його музиці властиве поєднання мелодійної виразності, характерної для неаполітанських композиторів, c поліфонічним мистецтвом римської школи.

Писав церковні меси («Меса в стилі Палестріні»), мотети, кантати, псалми, гімни, «Ламентація Єремії», «Магніфікат», антифони і камерну музику (сонати для клавесина, мадригали), дуети для голосу з інструментальним супроводом.

Автор драматичного жарту «Дива божественого милосердя, звернені до пастви славного святого Антонія Падуанського» (1705, поставлено на одній з площ Неаполя). Учнями Дуранте були композитори T. Траетта, Е. Дуні, A. Саккіні, H. Піччінні, П. Гульєльмі, Дж. Паізіелло.

Література[ред.ред. код]

  • Rlorimo F., La scuola musicale di Napoli e i suoi conservatorii, Napoli, 1880-82;
  • Di Giacomo S., I quattri antichi. Conservatorii musicali di Napoli, Palermo, 1924;
  • Prota-Giurleo U., Fr. Durante nel bicentenario della sua morte, Frattamaggiore, 1956.

Джерела[ред.ред. код]