Франческо Мессіна

Франческо Мессіна
Francesco Messina
Бронзові коні Франческо Мессіни
Ім'я при народженні	Francesco Messina
Дата народження	15 грудня 1900(1900-12-15)
Місце народження	Лінгваглосса, Катанія
Дата смерті	13 вересня 1995(1995-09-13) (94 роки)
Місце смерті	Мілан
Національність	італієць
Громадянство	Італія
Жанр	дрібнана пластика, портрети
Навчання	В Генуї
Роки творчості	1930 - 1994
Вплив	реалізм

Франческо Мессіна( італ. Francesco Messina, 15 грудня 1900, Лінгуаглосса, Катанія — 13 вересня 1995, Мілан) — відомий італалійський скульптор 20 століття. Створював скульптурні портрети, станкові скульптури, графічні твори (пастелі , малюнки,літографії). Був представником реалізму.

Біографія

Народився в провінції Катанія в небагатій родині. З 8 років прийшов в майстерню скульптора, що робив надгробки. В 12 років почав займатися в Школі малюнка, а також самоосвітою. Перебрався на промислово розвинений північ Італії, в місто Генуя, де продовжив працювати в майстерні скульптора Дж. Сканци, майстра надгробків.

З 1932 року брав участь у виставках і отримав перші схвальні відгуки художньої критики. Мав визнання як на італійських, так і на міжнародних вистаках. Використовував різні матеріали ( теракота ,гіпс , бронза ). Улюбленим матеріалом скульптора стала бронза , яку полюбляють в Італії з часів Стародавнього Риму. Залюбки творив образи дітей, підлітків («Хлопчик біля моря», «Беатріче», «Давід», «Плавець» ). Реалістичні бронзи Мессіни надзвичайно повно відтворюють пластичну красу людського тіла, нагадуючи шедеври майстрів італійського відродження чи Стародавньої Греції.

Як і багато сучасних майстрів, виконував серії скільптур (коні, балет тощо).

У 1942 році отримав премію на міжнародній виставці бієннале в місті Венеція. Твори скульптора прикрасили музеї, церкви, площі різних країн світу.

Мандрував країнами Західної Європи. Перебрався в Мілан, відомий промисловий і мистецький центр сучасної Італії. Міжнародне визнання скульптора змусило адміністрацію Художньої Академії Брера запросити скульптора на посаду викладача і завідувача кафедри скульптури. Пізніше він став директором навчального закладу. В старій, покинутій церкві Мілана (Сан Сісто, 1594 року) обладнав свою майстерню. Відреставровану на його кошти церкву з колекцією скульптур передав у дарунок Мілану, де і було створено музей скульптора.

Церква Сан Сісто, Мілан, тепер музей скульптора

У зв'язку з паралічем руки в похилому віці, залишив працю скульптора і займався лише графікою. Писав вірші, надрукував декілька поетичних збірок і книгу спогадів.

Помер в Мілані 13 вересня 1995 року.

Вибрані твори

• Закохана пара, 1928
• портрет художника П'єра Маруссіга, 1929
• письменник Умберто Саба.
• Автопортрет, 1932
• Рибалка, 1932
• портрет Сальваторе Квазімодо, 1936
• Б'янка, 1938
• портрет Массімо Лелі
• портрет Марії-Лаури
• портрет Рафаеля Кальцині, 1948
• Єва, 1949
• Сандра
• погруддя Джакомо Пуччіні, 1958
• Беатріче, 1959
• Адам і Єва, 1959
• портрет Ерметра
• погруддя П'єтро Масканьї,1963
• монумент Пію ХІ, Ватикан, собор Святого Петра, 1963
• танцівниця Аіда Аккола, 1967
• монумент Пію ХІ, Мілан, Собор, 1968
• Хіроко, 1977
• Клара Фрачі, 1977

Джерела

• Bortolon R. Messina. Milano, 1976.
• Messina F. Poveri giorni. Milano, 1975
• Salvini R. Modern Italian sculpture. Oldbourn, 1962

Посилання

• Artinvest200.com - Biografia e opere di Francesco Messina (італійською)

Див. також

• Джакомо Манцу
• Аугусто Мурер
• Еміліо Греко
• Садово-паркова скульптура