Франческо Молінарі Праделлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Франческо Молінарі Праделлі (Болонья, 6 липня 1911 — Болонья, 8 серпня 1996) — італійський диригент.

Біографія[ред.ред. код]

Навчався в Болоньї по класу фортепіано і композиції, після цього продовжив навчання в Національній академії Санта-Чечілія в Римі, додатково вивчав диригування разом з Бернардіно Молінарі (з яким не мав родинних зв'язків). В 1938 р. в Римі отримав диплом диригента.

Наступного року, з величезним успіхом, дебютував в Болоньї з оперою «Любовний напій» Гаетано Доніцетті. Успішний дебют допоміг йому розпочати свій перший гастрольний італійський тур в театрах Бергамо і Бреші. Його популярність допомагає йому дебютувати в Театрі Ла Скала в Мілані в 1946 р. (рік, в який театр вперше відкрив свої двері після бомбардувань Другої світової війни).

За кордоном дебютує в 1956 році в Лондонському Ковент Гарден, диригуючи Ренаті Тебалді, яка виконує партію Тоски в однойменній опері Джакомо Пуччіні. Пересікає Атлантичний океан в 1957 р.і знову з величезним успіхом дебютує в Сан-Франциско. Його співпраця з найбільш відомими театрами і оркестрами не має меж: від Віденської Державної опери до Нью-Йоркської «Метрополітен-опера». В Італії диригував хором і симфонічним оркестром італійської телерадіокомпанії RAI, оркестром Римського оперного театру, Національної Академії Санта-Чечілія, Пармського театру Редджіо, Венеціанського оперного театру «Ла Феніче». Записав незлічену кількість пластинок, співпрацюючи з найбільш відомими звукозаписними марками: Decca, EMI, Universal MG, London Records, Rca Records, Myto та ін. Джузеппе ді Стефано, Лучано Паваротті, Лейла Генджер, Монсеррат Кабальє, Біргіт Нільссон, Ніколай Гедда, Джоан Сазерленд, Маріо дель Монако, Рената Скотто і багато іших відомих співаків працювали з ним.

Крім диригування, займався також акомпануванням на фортепіано речитативів.

Франческо Молінарі Праделлі був відомий також як колекціонер і великий поціновувач образотворчого мистецтва, особливо мистецтва періоду XVI–XVIII століть: під час своїх незлічених робочих поїздок скуповував картини. В 1984 році (26 травня — 29 серпня) в Болоньї в Палаццо дель Подеста відбулася виставка його колекції і з цього приводу було видано також і каталог «Колекція Молінарі Праделлі: картини 17-18 стт. Болонья, Палаццо дель Подеста, 26 травня — 29 серпня 1984»

Дискографія[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]