Франческо Парміджаніно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Франческо Параміджаніно)
Перейти до: навігація, пошук
Парміджаніно,Франческо Маццола
Parmiginino Francesco Mazzola
Parmigianino Selfportrait.jpg
Автопортрет Парміджаніно у випуклому дзеркалі
Ім'я при народженні Франческо Маццола
Дата народження 11 січня 1503
Місце народження Парма
Дата смерті 1540
Місце смерті Казальмаджоре
Національність італієць
Громадянство Італія
Жанр біблійні,міфологічні композиції, портрети
Навчання Автодидакт
Напрямок маньєризм
Роки творчості 1520-1540
Вплив Корреджо,маньєристи Риму

Франче́ско Парміджані́но (Франческо Маццола) ( *11 січня 1503, Парма - 21 серпня 1540, Казальмаджоре) - італійський живописець, представник маньєризму.Малював фрески з тваринами і сценами полювання( замок Фонтанеллато біля Парми),Оздоби стелі в церкві Сан Джованні Еванджеліста, релігійні композиції і портрети.Один з перших в Італії займався гравюрою в техніці офорт.

Зміст

[ред.] Біографія

Фрагмент картини Парміджаніно «Мадонна зі св. Петром, Маргаритою, Еронімом і Архангелом Михайлом »

Народився в місті Парма в родині художника Філіппо Маццола.Батько помер через2 роки після народження Франческо, а мати - через три.Хлопця виховували родини старших браті, шо теж займались живописом.

Ази художньої майстерності згодилися молодому художнику, якого єдиним серед місцевих майстрів залучили до роботи в церків Сан Джованні Еванджеліста(Івана Хрестителя) у 1521 р..А головні роботи виконували запршені майстри - М, Ансельмі і Антоніо Аллегрі, якого світ знає під прізвиськом Корреджо.Фреска останнього «Іван Богослов на острові Патмос» на стелі церкви так вразила майстерністю Парміджаніно, що той вивчав і копіював її. В 1524 р. він вже самостійно робив фрески в замку Фонтанеллато( 20 км від Парми) на замову місцевого герцога Галеаццо Санвіталє.

Гравюра «Філософ Діоген» за малюнком Парміджаніно

Після робіт в замку Фонтанеллато Парміджаніно наважився поїхати в Рим.Закріпитися в Римі не вдалося через його захоплення вояками імператора Карла 5-го і руйнації та злочини солдат.Парміджаніно перебрався в тиху Болонью, де відкрив свою майстерню.Він один з перших робив офорти за власними малюнками, чим зацікавив італійців цією технікою гравіювання.

Історичні події привели до того, що папа і імператор дійшли згоди на умовах коронації імператора ще і королем Італії у 1530 р...Це була повна політична поразка папи як володаря.Коронацію провели в Болоньї, бо в розграбованому і зруйнованому Римі цилого собору не знайшлося.

Парміджаніно перебрався в рідну Парму.Там у 1521 р.отримав замову на оздоби стелі в церкві Санта Марія делла Стекката. Ці фрески були настільки красивими, що більш підходили для палацу папи римського або іншого володаря. У Парміджаніно виявився надзвичайний хист до візерунків, орнаментів і оздоб, як у першокласного ювеліра.

На жаль, Парміджаніно захопився алхімією і припинив роботи в церкві. За незроблену роботу його заарештували і відвели у в'язницю. Ображений художник домігся звільнення, а сам втік в мале і глухе містечко Казальмаджоре.Через деякий час він помер там, бо захворів на якусь лихоманку.

[ред.] Релігійні картини

[ред.] Портрети пензля Парміджаніно

[ред.] Країни світу, де зберігають твори Парміджаніно

  • Австрія
  • Велика Британія
  • Данія
  • Німеччина
  • Іспанія
  • Італія
  • Росія
  • США
  • Франція
Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами