Франческо Розі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франческо Розі: портрет — Аугусто Де Лука

Франче́ско Ро́зі (італ. Francesco Rosi) (* 15 листопада 1922, Неаполь — 10 січня 2015, Рим) — італійський кінорежисер, володар «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю 1972 року.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився і виріс в Неаполі. У 1943 році був заарештований разом з однокурсниками університету за виступи проти фашистів. Після того, як йому вдалося втекти, Розі переховувався у Тоскані, встановивши зв'язок з рухом Опору. З 1944 року працював на радіо.

Незабаром Лукіно Вісконті запросив його асистентом режисера для зйомок фільму «Земля тремтить» (1948). Надалі Розі працював асистентом Антоніоні («Переможені»), Вісконті («Почуття»), Монічеллі і Еммера.

Розі дебютував в режисурі в 34 роки з фільмом-екранізацією п'єси «Кін, або Геній і безпуття» Олександра Дюма. Через два роки в 1958 році він отримав спеціальний приз журі Венеційського кінофестивалю за фільм «Виклик» про історію неаполітанця Віто Поллара, а ще через п'ять років — «Золотого лева» за фільм «Руки над містом».

У 1979 році фільм Розі «Христос зупинився в Еболі» удостоївся головного призу Московського міжнародного кінофестивалю, а через 4 роки Британська академія назвала цю картину найкращим фільмом іноземною мовою.

Фільмографія[ред.ред. код]

  • Правда
  • Кармен, 1984
  • Христос зупинився в Еболі
  • Справа Маттеї, 1971 (Гран-прі Канського фестивалю 1972)
  • Момент істини
  • Римські історії

Цікаві факти[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.