Франческо Сальвіаті
| Франческо Сальвіаті | |
| Франческо де Россі | |
 портрет Франческо Сальвіаті з «Життєписів» Вазарі |
|
| Ім'я при народженні | Франческо де Россі |
|---|---|
| Дата народження | 1510 |
| Місце народження | Флоренція, Тоскана |
| Дата смерті | 1563 |
| Місце смерті | Рим |
| Національність | італієць |
| Громадянство | Італія |
| Напрямок | маньєризм |
| Покровитель | кардинал Джованні Сальвіаті |
| Вплив | Мікеланджело, Баччо Бандінеллі, Парміджаніно |
| Твори | вівтарі, алегорії, портрети, декоративні твори, фрески палаццо Веккьо та декількох палаців у Римі |
Франческо Сальвіаті ( італ. Francesco Salviati, справжне ім'я Франческо де Россі, 1510, Флоренція - 1563, Рим ) - італійський художник доби маньєризму. Малював фрески, релілійні картини, створював декоративні стінописи та портрети. Був серед кращих портретистів доби. Робив картони для гобеленів, мініатюри, займався театрально-декораційним мистецтвом.
Зміст |
Життєпис[ред.]
Ранні роки і навчання[ред.]
Походить з родини ремісника, батько був ткачем. Художне навчання почав у Флоренції у художника Джуліано Буджардіні ( 1475-1577 ), від якого перейшов у майстерню Баччо Бандінеллі. Бандінеллі, сам чудовий малювальник-графік, прищепив учню пристрасть до віртуозного малювання, про що свідчать збережені малюнки Франческо Сальвіаті. Художник довго удосконалював свою майстерність, трохи поступаючись в майстерності лише віртуозу Парміджаніно, твори якого вивчав в часи свого перебування в Емілії у 1540 році. Художнє навчання завершив в майстерні Андреа дель Сарто.
Доба зрілості[ред.]
Як художник мав популярність і працював в різних містах Італії, серед яких Флоренція, Болонья, Венеція, Рим. Деякий час працював в Парижі. Меценатом художника став кардинал Джованні Сальвіаті. Простий за походжнням художник в подяку за покровительсто та захист узяв собі прізвище патрона.
Роками підтримував дружні стосунки з Джорджо Вазарі, з яким виконав декілька замов у співпраці.
Помер у Римі у 1563 р.
Портрети[ред.]
-
Портрет аристократа з Флоренції, Сент Луїс, Міссурі, США
-
Юнак з антилопою, Вадуц
-
Потртрет невідомого, музей Гетті, США
-
портрет Козімо Медічі дитиною
Майстер фресок[ред.]
Як і більшість італійських художників, Франческо Сальвіаті був майстром фрескового живопису. Чільне місте в його творчому надбанні посіли саме фрески. Це і декоративні композиції на стелі, і на стінах. Найзначніший цикл був створений в палаці Веккьо, який обрав своєю резиденцією великий князь Козімо І Медичі. Сальвіаті працював в кімнаті, яку Джорджо Вазарі називав вітальнею навпроти каплиці. Стародавнє, ще середньовічне приміщення мало прийняти фрески зовсім іншої доби і іншої стилістики. Симетрії, яку так вітали майстри Відродження і маньєризму, заважали портали, вікна на площу, розташовані на різному рівні. Сальвіаті, що значно відрізнявся від колег майстерністю композицій, вдало обіграв ці перешкоди, вкючивши навіть їх в майбутні композиції. Він розділив стіни на два рівні, віддавши низ декоративним розписам-імітаціям з рельєфами, гермами і гірляндами. Вони утворювали своєрідний п'єдестал для пілонів. А проміжки між пілонами використав для сцен з життєпису Фурія Камілла, що були алегоріями правління Козімо І Медичі. Серед цих сцен - тріумфальна хода Фурія Камілла колісницею у супроводі полонених і вояків з військовими трофеями, а поряд ( через мармуровий портал )- сцену перемоги вояків Фурія Камілла над галлами. Все це з зображенням архітектурних споруд, пишних візерунків, пейзажів, насичених фігурами в різних ракурсах, старожитностями і посудом, рельєфами, частка яких з майстерно відтвореним золоченням. Постраждалі від часу в нижніх ділянках, фрески палаццо Веккьо дійшли до нашого часу, ставши експонатами музею.
Вибрані твори[ред.]
- фрески, палаццо Веккьо, зала аудієнцій, Флоренція
- фрески, палаццо Сальвіаті, Рим
- фрески, палаццо Канчеллерія, каплиця мантії, Рим
- фрески, палаццо Річчі-Саккетті
- фрески, палаццо Фарнезе
- фрески, замок Святого Янгола, рим
- Милосердя, Уффіці, Флоренція
- портрет невідомого пана, Лос-Анжелес, музей Гетті
- Переконання апостола Фоми, Лувр
- Христос воскрешає померлого Лазаря, палаццо колонна, Рим
- Коронація богородиці, Пінакотека, Ватикан
- П'єта, Брера, Мілан
- портрет невідомого в кріслі, приватна збірка
- портрет невідомого, Гонолулу, академія мистецтв
- портрет невідомої пані
- портрет аристократа з Флоренції, Сент Луїс, Міссурі, США
- портрет священика, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
- юнак з антилопою, Вадуц
- портрет Козімо Медічі дитиною
Джерела[ред.]
- Francesco Salviati ou la Bella Maniera. Hrsg. Von Cathérine Monbeig Goguel. Ausstellungskat. Louvre, Paris 1998.
- Джорджо Вазарі, «Життєписи», М,«Искусство», 1971, том 5 (рос).
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Франческо Сальвіаті |
