Франческо Фоджа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франческо Фоджа
Основна інформація
Дата народження 17 листопада 1603(1603-11-17)
Місце народження Рим
Дата смерті 8 січня 1688(1688-01-08) (84 роки)
Місце смерті Рим
Країна Італія Італія
Національність італієць
Професія композитор, органіст
Жанр барокова музика, літургічна музика

Франч̀еско Ф̀оджа (італ. Francesco Foggia) (Рим хрещений 17 листопада 1603 - Рим 8 січня 1688) — італійський бароковий композитор, органіст та музичний педагог; представник римської школи.

Біографія[ред.ред. код]

Франческо Фоджа, син Джакомо Фоджа та римлянки Анджели Альберічі, родився у Римі раніше 17 листопада 1603, дати хрещення у церкві Сан Луїджі деї Франчезі; припускається, що родина Фоджа знаходилась у стосунках з Джованні Бернардіно Наніно, Капельмейстером Сан Луїджі. Маленький Франческо спочатку був кантором в папській семінарії Collegium Germanicum, з 1611 до 1613, під орудою Оттавіо Каталано; потім його відіслали до Бонна як хлопчика-півчого музичної капели Фердинанда Баварського , працював у Кельні, Мюнхені та Відні.

Повернувшись до Рима, продовжив навчання у Антоніо Чіфра та Паоло Аґостіні, обидва учні Наніно. Подібно до Аґостіні, що оженився на Вітторії, доньці власного вчителя Джованні Бернардіно Наніно, Фоджа, у жовтні 1631 взяв шлюб з Еудженією, донькою вже покійного Аґостіні.

Франческо Фоджа був одним з найвидатніших римських капельмейстерів XVII ст., Спершу він працював у церкві Санта Марія в Аквіро, У Нарні та у Монтефьясконе. Повернувшись до Рима, у жовтні 1634, , посів спершу посаду органіста в базиліці Санта Марія ін Трастевере, а з 1637, спочатку органіста а потім капельмейстера, у Латеранській базиліці, де залишався до 1660. Був також капельмейстером в багатьох інших важливих церквах Рима.

13 червня 1677 отримав призначення на посаду маестро Базиліки Санта Марія Маджоре, заступивши Антоніо Марія Аббатіні, одночасно з цим отримав дозвіл для свого сина Антоніо стати його помічником.

Франческо Фоджа був яскравим представником та прямим спадкоємцем традицій римської школи. Роки між 1655 та 1675 були найінтенсивнішими у його композиторській діяльності, яка в цілому розгорнулася між 1642 та 1681.

У 1667, працюючи у базиліці Сан Лоренцо ін Дамазо, опублікував збірку «Psalmodia Vespertina», що має в собі псалми, магніфікати та богородичні антифони.

До корпусу його творів увіходять зразки як духовної так і світської музики: меси, мотети, ораторії (італійською та латинською), літанії, псалми, канцони тощо.

Серед його учнів помітними є:

Його дружина Еудженія померла 12 березня 1683; сам Фоджа помер 8 січня 1688. Похований у базиліці Санта-Прасседе у Римі.

Твори[ред.ред. код]

Ораторії[ред.ред. код]

  • David fugiens a facie Saul;
  • Tobiae oratorium;
  • Св. Іван Богослов (S Giovanni Battista), (втрачена; опублікована в Sacra melodia d’oratorii musicali, Рим, 1678)
  • Daniele (op. dub.)

Інші духовні твори[ред.ред. код]

  • Concentus ecclesiastici (1645);
  • Missa et sacrae cantiones, op.3 (1650);
  • Litanie et sacrae cantiones, op.4 (1652);
  • Psalmi (1660);
  • Sacrae cantiones, op.6 (1661);
  • Octo missae (1663);
  • Sacrae cantiones, op.8 (1665);
  • Psalmodia vespertina, liber 2, op.13 (1667);
  • Messe, op.15 (1672);
  • Litanie, op.16 (1672);
  • Motetti et offertorii, op.16;
  • Offertoria, op.18 (1681).

До цього списку увійшли декілька втрачених творів та твори в манускриптах.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Saverio Franchi, Francesco Foggia in «Dizionario Biografico degli Italiani».
  • Stephen Roark Miller, Francesco Foggia, in «New Grove Dictionary».

Джерела[ред.ред. код]

Зовнішні посилання[ред.ред. код]