Франчішек Діонісій Князьнін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франчішек Діонісій Князьнін
Franciszek Dionizy Kniaźnin.jpg
Народився 4 жовтня 1756(17561004)
Вітебськ
Помер 25 серпня 1807
Конськоволя
Підданство Річ Посполита
Національність білорус
Діяльність поет, драматург
Конфесія католицтво
Батько Лев Ігнацій Кзязьнін

Франчішек Діонісій Князьнін (*Franciszek Dionizy Kniaźnin, 4 жовтня 1756 — †25 серпня 1807) — польський поет білоруського походження, перекладач, драматург.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з білоруського шляхетського роду Князьніних. Народився у 1756 році. Спочатку отримав освіту у місцевому єзуїтському коледжу. після його закінчення увійшов до ордену єзуїтів. У 1764–1765 роках навчався у семінарії Плоцька, 1765–1770 роках — Несвіжа та Слуцька.

У 1770 році направляється в якості викладача філософії до єзуїтського коледжа у Варшаві. З часом став секретарем магната Адама Казимира Чорторийського. За цей час приєднався до масонів, став членом масонської ложі Ісіди.

У 1781–1783 роках працював у бібліотеці Залуських. Після поділів Речі Посполитої стан здоров'я Князьніна погіршився, він перебрався до Конськоволі, де й помер у 1807 році.

Творчість[ред.ред. код]

Був одним з творців лірики польського сентименталізму, відомий насамперед ідиліями («Потрійне весілля» 1783–1785 років), лірикою («Розмарі»), драматичними пасторалями. Його любовно-ідилічні вірші і пісні привертали сучасників простотою і мелодійністю («Любовні вірші, або Пісні у Анакреонтичному роді» 1779 року).

Князьнін складав також байки (більшість увійшла до збірки «Байки» 1776 року), використовуючи мотиви Ж.Лафонтена, героїко-патріотичні п'єси для придворного театру князів Чарториських ("Спартанська мати, " «Гектор», «Цигани», «Три пори»), патріотичні вірші («Мати-громадянка»), складав вірші латиною («Carmina», 1781 рік).

Джерела[ред.ред. код]

  • Малюковіч С. Князьнін // БЭ ў 18 т. Т. 8. Мн., 1999.
  • Bibliografia Literatury Polskiej — Nowy Korbut. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1967, s. 118–124.