Фра Анджеліко

Посмертний портрет Фра Анджеліко роботи Луки Сіньореллі (1501)

Фра Анджеліко (Fra Angelico) (власне ім'я Гвідо ді П'єтро, ім'я після постригу Джованні да Ф'єзоле, прозвище Іль Беато (Блаженний)), (1387(1387)-1455) — італійський живописець, чернець-домініканець, майстер епохи Відродження.

З 1408 року монах домініканець у Фьєзолі. Отримав у монастирі ім'я фра (барат) Джованні, пізніше його почали називати Беато (блаженний) та Анжеліко (ангельський) — за добродійне життя та благочестя (за словами вазарі ніколи не брався до роботи без молитви), а також за витонченість стилю та вишуканість його мистецтва. Ймовірно вчився у монастирського мініатюриста кінця XIV століття близького до готичного стилю. Його ранні роботи «Страшний суд» (1430—1433) і «Коронування Марії» (1434—1435) за манерою близькі до піздньоготичної мініатюри з її слабким розвитком просторових відносин. Працював у Фьєзолі, Флоренції, Кортоні, Орвієто та Римі, був настоятилем монастиря Сан-Марко у Флоренції.

Фра Анжеліко відносять до флорентійських живописців. Його роботи відрізняються сильним релігійним почуттям, але позбавленні середньовічного аскетизму. Пізні твори Анжеліко — цикл фресок у монастирі Сан-Марко у Флоренції (1439—1445) і розпис капели святого Миколая у Ватикані (1447—1455) виконані уже в узагальненій манері з використанням засобів передачі об'єму та простору.

Твори Анджеліко пройняті відчуттям радості життя, поезії і відзначаються ніжним, світлим колоритом.

Найбільш прославлені композиції—"Коронування Марії" (Лувр, Париж), «Благовіщення» (Кортона), фрески у Ватікані (Рим).

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск: Беларусь, 1999. — 383 с.; — ISBN 985-01-0151-2 (рос.)