Фредерік Сенгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фредерік Сенгер
Frederick Sanger
Frederick Sanger2.jpg
Народився 13 серпня 1918(1918-08-13) (94 роки)
Глостершир, Велика Британія
Місце проживання Велика Британія Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Галузь наукових інтересів Біохімія
Заклад Лабораторія молекулярної біології, Кембрідж
Alma mater Кембріджський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь PhD
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з хімії (1958)
Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з хімії (1980)
Медаль Коплі
Королівська медаль
Nobel prize medal.svg

Фредерік Сенгер (англ. Frederick Sanger, 13 серпня 1918, Глостершир, Велика Британія)— британський біохімік, двічі лауреат Нобелівської премії з хімії — в 1958 і 1980 роках (спільно з Волтером Гілбертом і Полом Бергом).

Одружений, має двох синів і дочку. Закінчив Кембріджський університет (1939). З 1940 року працює там же. Має докторський ступінь з 1943 року. З 1951 член Медичної дослідницької ради і керівник Лабораторії молекулярної біології цієї ради. З 1983 на пенсії.

Основні роботи присвячені хімії білків і нуклеїнових кислот. З 1945 року Сенгер вивчав структуру інсуліну. Ним був розроблений динітрофторбензольний метод ідентифікації кінцевих аміногруп в пептидах, за допомогою якого йому вдалося встановити природу і послідовність чергування аміногруп в інсуліні і розшифрувати його будову (19441954). Сенгер встановив, що інсулін має загальну формулу C337N65O75S6, три сульфідні містки і складається з двох ланцюгів: ланцюгу A, що містить 21 амінокислотних залишок, і ланцюгу B, що містить 30 амінокислотних залишків. Ці роботи послужили основою для синтетичного отримання інсуліну та інших гормонів.

У 1965 році запропонував мітити РНК і ДНК, призначені для структурних досліджень, радіоактивним ізотопом фосфору 32Р, що дозволило здійснювати роботи з надзвичайно малою кількістю матеріалу — 10−6 г. Встановив структуру 5S PHK (120 основ, 1967) і ДНК фага ФХ174 (5375 основ, 1977). У 1977 запропонував метод розшифровки первинної структури ДНК, заснований на ферментативному синтезі високорадіоактивної комплементарної послідовності ДНК на однонитчастій ДНК, що досліджується, як на матриці.

Член Лондонського королівського товариство1954 року). Член ряду академій наук і наукових товариств. Володар численних нагород. Серед них: Королівська медаль Лондонского королівського товариство (1969), премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (1979), двічі лауреат Нобелівської премії (1958 та 1980).

Посилання [ред.]