Фредерік Форсайт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фредерік Форсайт
Frederick Forsyth - 01.jpg
Народився 25 серпня 1938(1938-08-25) (76 років)
Ешфорд, Кент, Англія
Діяльність письменник, журналіст

Фредері́к Форса́йт (англ. Frederick Forsyth; *25 серпня 1938, Ешфорд) — англійський письменник. Автор таких відомих книг як «День Шакала», «Пси війни», "Досьє «Одеса», «Месник», «Афганістан».

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Ешфорді, графство Кент. Середню освіту отримав в Тонбриджській приватній чоловічій школі. Закінчив університет Гранади в Іспанії. У 17 років отримав ліцензію пілота, у 19 — став наймолодшим льотчиком британських ВПС. В Королівських військово-повітряних силах Форсайт відслужив два роки (1956—1958).

З 1958 року працює репортером газети «Eastern Daily Press» у Норфолку, а з 1961-го кореспондентом «Reuters» : спочатку в Парижі, а потім у Східному Берліні. У 1965 повертається в Лондон і працює радіо- й телерепортером для BBC. З липня по вересень 1967 року висвітлює війну між Біафрою та Нігерією. Записи, що накопичились за роки роботи, і особисті враження Форсайт згодом успішно використає у своїй письменницькій роботі. Судячи з усього, щось у репортажах Форсайта не влаштовувало керівництво BBC, і він був відкликаний у Лондон. Форсайт звільнився з корпорації й повернувся в Біафру. Там він спочатку працює як вільний журналіст, а потім представляє інтереси «Daily Express» і «Time magazine».

Першою книгою Форсайта стала документальна «Історія Біафри», видана в 1969 році. Однак великих грошей вона не принесла. Відсутність грошей і стала причиною появи в 1971 році роману «День Шакала». За рік до того, Форсайт полишив журналістську роботу. «День Шакала» він написав за місяць. Відкинута спочатку багатьма видавництвами, вона одержала нагороду Едгара По й стала бестселером.

Форсайт зробив ставку на політичний трилер і виявився правим. Роман приніс йому і славу, і гроші. Надалі письменник вирішив не міняти своїх творчих орієнтирів — темою його книг стали міжнародні інтриги та шпигунство.

Взагалі, матеріальний фактор, за свідченням самого автора, є визначальним мотивом у його творчості. Форсайт заявляє, що із задоволенням би не писав, якби мав достатньо грошей на своєму рахунку. Але, судячи з усього, розмір гонорарів поки не дозволяє йому залишити письменницьке ремесло. Практично кожна книга Форсайта стає бестселером.

Романи письменника як правило базуються на реальних подіях, які автор по-своєму інтерпретує. Не можна сказати, що його версії є надто оригінальними і несподіваними. Проте якість творів залишається достатньо високою, і книги Фредеріка Форсайта читаються з інтересом. Член консервативної партії, одружений, має двох дітей. Захоплюється рибалкою, підводним плаванням, лижами. Живе на своїй фермі в сільській місцевості.

Визнання[ред.ред. код]

За літературні здобутки письменник був нагороджений орденом Британської імперії.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • 1969 — Історія Біафри (The Biafra Story)
  • 1971 — День Шакала (The Day of the Jackal)
  • 1972 — "Досьє «Одеса» (The Odessa File)
  • 1974 — Пси війни (The Dogs of War)
  • 1975 — Поводир (The Shepherd)
  • 1979 — Диявольська альтернатива (The Devil's Alternative)
  • 1982 — Емека (Emeka)
  • 1983 — Немає повернення (No Comebacks, збірник оповідань)
  • 1984 — Четвертий протокол (The Fourth Protocol)
  • 1989 — Посередник (The Negotiator)
  • 1991 — Обманщик (The Deceiver)
  • 1991 — Great Flying Stories
  • 1994 — Кулак Аллаха (The Fist of God)
  • 1996 — Ікона (Icon)
  • 1999 — Привид Манхеттена (The Phantom of Manhattan)
  • 2001 — Ветеран (The Veteran) (збірник оповідань)
  • 2003 — Месник (Avenger)
  • 2006 — Афганістан (The Afghan)

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]