Фрейзінгенські уривки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фрейзінгські уривки (або Freising Folia, Фрейзінзькі манускрипти, або Фрейзінзькі пам'ятки, словенське Brižinski spomeniki) є першим слов'янським текстом написаним латинкою. Разом із «Київськими листками» є одними з найдавніших текстів старослов'янської писемності. Фрейзінзькі уривки написано давньо-словенською мовою (словенською редакцією старослов'янської мови).

Сторінка Фрейзінгських уривків

Пам'ятки, що складаються з трьох текстів, було знайдено у латиномовному рукописі (списку) в місті Фрайзінг (Фрейзінг, Freising, словенською Brižinj), що в Німеччині. У 1803 році рукопис потрапив до Баварської державної бібліотеки в Мюнхені. Слов'янський текст у рукописі було відкрито 1807 року.

Збереглося чотири з чвертю пергаментні аркуші. Текст являє собою написані старослов'янською мовою молитви, що її фонетичні особливості свідчать, що її писала людина, яка говорила словенською мовою.

Історія[ред.ред. код]

Точну дату написання Уривків визначити неможливо: припускають, що їх було написано між 972 та 1039 роками, найімовірніше до 1000 року. Таке припущення ґрунтується на формі шрифта (каролінзький мінускул), що вживався вже після епохи Карла Великого.

У VIII столітті ранньосередньовічна держава словенців Карантанія увійшла до союзу з Баварією. На час написання рукописів у Фрейзінгу діяв єпископ Абрагам (з 957 по 994 роки). Тому деякі лінгвісти пов'язують написання Уривків з його іменем, хоча такі здогадки не було підтверджено ґрунтовними доказами.

Уривки зараз перебувають у Баварській державній бібліотеці, що в Мюнхені.

Мова Уривків[ред.ред. код]

Фонетичні особливості Уривків свідчать про те, що їх написано мовою, яка займає проміжний стан між праслов'янською та словенською. Основні риси:

  • Утрата палаталізації приголосних перед передніми голосними
  • Злиття [ы] та [и] в одному голосному — [и] (укр. [і])
  • Плутання [ъ] та [ь] у сильній позиції (у слабкій позиції вони майже зникли, хоча у деяких словах ще зберігаються)
  • Праслов. [dj] > [j] (типова словенська риса)
  • Праслов. [tj] > [t'] (типова словенська риса)
  • Зтягнення голосних обабіч інтервокального [j] (mojega «мого» > mega)
  • Збереження сполуки [dl]
  • Збереження носових голосних, які передано літерою «O» або сполукою «OM»
  • Збереження давньої форми дієслова теперішнього часу
  • Збереження аористу, імперфекту, кличного відмінку
  • Орфографія непослідовна і непрозора

Транслітерація першої сторінки першого Фрейзінгенського уривку[ред.ред. код]

Рядок Оригінальний текст Кирилична транслітерація
1101 GLAGOLITE PONAZ REDKA ZLOUEZA. Глаголите по нас редка словеса
1102 Bose gozpodi miloztiuv'i. otze bose. tebe izpovuede. Боже господи милостиви, отче боже, тебе исповеде,
1103 vuez moi greh. I'zuetemu creztu. I'zuetei marii. I'zue вес мои грех, и светему кресту, и светеи Марии, и све
1104 temu michaelu. Iuuizem crilatcem bosiem. I zuetemu pe тему Михаелу, и вишем крилатцем божием, и светему Пе
1105 tru. Iu'zem zelom bosiem. Iu'zem musenicom bosiem. тру, и всем селом божием, и всем мучеником божием,
1106 Iu'zem vuernicom bosiem. Iu'zem. devua'm praudnim. Iu'z*e и всем верником божием, и всем девам правдним, и все[м]
1107 praudnim. Itebe bosirabe. choku'. biti. izpovueden. uzeh. moih правдним, и тебе божи рабе хочу бити исповеден всех моих
1108 greh. I'vueruiu'. dami. ie. nazem zuete. beusi. iti se. na on' грех. И верую да ми йе нашем свете, бевжи, ити же, на он
1109 zuet. pakise uztati. nazod\ni den. I'meti mi ie.'sivuot' свет, пачи же устати, на содни ден. Име ти ми йе живот
1110 pozem. I'me ti mi ie. otpuztic moih grechou. Bose посем. Име ти ми йе отпустик моих грехов, Боже
1111 miloztiuvi. primi moiv. izpovued. moih grechou. Ese милостиви, прими мою исповед моих грехов, еже
1112 iezem ztuoril zla. pot den pongese bih nazi zvuet. йесем створил зла, пот ден понеже бих наши свет
1113 v'uuraken. ibih crisken. Ese pomngu. ili ne pomngu. Ili вуврачен и бих кришчен, еже помню или не помню, или
1114 vu'olu. ili ne vu'olu. Ili vu'ede. ili ne vu'ede… волю или не волю, или веде или не веде…

Довідки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]