Фрейя
| Фрейя Freyja | |
|---|---|
 Фрейя їде в колісниці, запряженій її котами. Нільс Бломмер (1852) | |
| Скандинавська богиня родючості | |
| В інших культурах | Іштар |
| Місцевість | Скандинавія |
| Згадки | Молодша Едда |
| Батько | Нйорд |
| Брати/сестри | Фрейр |
| Діти | Ґерсемі та Гносс |
| Атрибути | Колісниця, запряжена двома котами; Чарівне намисто Брісінґамен |
| Частина від | скандинавська міфологія |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Фрейя (давньосканд. Freyja, Пані, інше ім'я це Vanadís — Донька ванів) — сестра Фрейра та донька Ньйорда, богиня родючості, а також кохання, сексу й привабливості у скандинавській міфології. Її ім'я означає «пані», «жінка-правитель». В міфології слов'янського народу є схожа на неї богиня Лада. У письмових джерелах немає вказівок на те, що до неї зверталися, коли бажали отримати хороший урожай чи народити дитину.
Фрейя належить до клану старших богів, ванів. За мирною угодою, що завершила війну між молодшими асами та старшими ванами, обидва клани обмінялися заручниками й Фрейя, Фрейр та Ньйорд прибули до Асґарду, де жили надалі серед асів. Фрейя вважається найпривабливішою та найбажанішою богинею, також вона володіє чарівним намистом Брісінґамен, що підсилює її привабливість. Брісінґамен Фрейя обміняла в чотирьох майстрів-дварфів (Двалін, Альфрік, Берлінґ та Ґрер) на ніч кохання. Одного зі своїх коханців, Оттара, вона перетворила на кабана.
Сноррі Стурлусон у «Молодшій Едді» стверджує, що Фрейя мала чоловіка на ім'я Одур чи Од. Про Од було запропоновано ряд теорій, котрі, як правило, розглядають його іпостасью божества Одіна через їх подібність. Він часто подовгу подорожував, тоді Фрейя плакала сльозами з червоного золота, та мандрувала «серед дивних народів», шукаючи Ода[1]. В ранній період германської міфології Фрейя та Фріґґ чітко не відрізнялись, однак у пізніший період відмінності були очевидними.
Фрейя є чаклункою і вона долучила асів до мистецтва сейд — шаманізму, а також навчила Одіна закляттям ванів. Вона також володіє чарівною накидкою з пір'я сокола, одягнувши яку вона може перетворитись на будь-якого птаха. Цю накидку вона позичила Локі, коли він літав визволяти Ідунн.
Окрім любові, Фрейя є богинею родючості, врожаю і жнив. Жнива бувають різними й у Фрейї іноді бувають напади, через які їй дозволено збирати криваві жнива.
Фрейї належить 1-ий еттір (атт) Великого Футарку. Див. (Руни Одіна).
Походження імені[ред. | ред. код]
Ім'я Фрейя давньоскандинавською означає «пані, господиня»[2]. Воно походить від прагерманського іменника жіночого роду *frawjōn («пані, володарка») та споріднене давньосаксонському frūa («дама, володарка») або давньоверхньонімецькому frouwa («пані»). Фрейя також етимологічно близька до імені Фрейр, що означає «володар» давньоскандинавською[3]. Таким чином, теонім Freyja може бути епітетом за походженням, замінюючи особисте ім'я[4].
Альтернативні імена[ред. | ред. код]
У давньоскандинавських джерелах Фрею також називали іншими іменами.
| Ім'я | Значення імені | Твір | Нотатки |
|---|---|---|---|
| Gef | та, що дарує | Видіння Ґюльві, Тула про імена | Ім'я, ймовірно, означає «та, що дає/дарує» (процвітання або щастя) і, як правило, вважається пов'язаним з іменем богині Гефйон, але етимологія імені Гефйон є предметом суперечок. Вчений Річард Норт припускає, що давньоанглійське geofon і давньоскандинавське ім'я Gefjun і ім'я Freyja Gefn можуть походити від германської богині gabia, яка пов'язана з морем, чиє ім'я означає «та, що дає». |
| Hörn | лляна | Видіння Ґюльві, Тула про імена | З'являється у шведських топонімах Härnösand, Härnevi та Järnevi, що походять від реконструйованого давньоскандинавського топоніма *Hörnar-vé (що означає «Hörn's vé»)[5]. Крім того, ім'я Горн також з'являється як ім'я жінки-троля в Тулі про імена |
| Mardöll | Існує два варіанти перекладу «та, що освітлює морський шлях» і «та, що змушує хвилюватись море»[5]. | Видіння Ґюльві, Тула про імена | Може бути пов'язене з ім'ям бога Heimdallr[5]. |
| Skjálf | гримуча | Тула про імена | Це ім'я дочки фінського короля в сазі про Інглінга. Завдяки зображенням намиста у фінській казці Ск'яльфа може існувати зв'язок між двома іменами[5]. |
| Sýr | свиноматка | Видіння Ґюльві, Тула про імена, Мова поезії | Свиня була важливим символом у жертвоприношеннях, пов'язаних з культом Фрейї та її брата Фрейра. |
| Thröng | та, що створює/йде у натовпі, натовп | Мова поезії | |
| Thrungva | та, що створює/йде у натовпі, натовп | Тула про імена | |
| Valfreyja | Фрея з вбитими, жінка з вбитими | Сага про Ньяла | Це ім'я зустрічається в сазі про Ньяла[6] |
| Vanadís | дитина ваніра(ів) | Мова поезії | Це ім'я означає дитина ванірів[7]. Саме на честь цього і мені Фреї був названий хімічний елемент ванадій[8]. |
Вплив на культуру[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрейя |
- У германських мовах на честь Фрейї (або Фрейра) названо день тижня п'ятниця — нім. Freitag, англ. Friday, тощо
- У 1830 р. шведський хімік Нільс Габріель Сефстрьом виявив новий елемент в залізній руді з Таберга (Швеція) і назвав його ванадій на честь Ванадіс.
- Вермахт розгорнув мав понад 1000 радарів Фрейї для контролю повітряної обстановки в час ІІ світової війни.
- У данському гімні є рядок: «Og det er Frejas sal», що перекладається як «це і є обитель Фрейї».
- Китятки звичайні у Скандинавії мали назву «волосся Фрейї» до прийняття християнства.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Faulkes, 1987, с. 29—30.
- ↑ Vries, Jan de (1977). Altnordisches Etymologisches Worterbuch (нім.). Brill Archive.
- ↑ Internet Archive, Vladimir E. (2003). A handbook of Germanic etymology. Leiden ; Boston : Brill. ISBN 978-90-04-12875-0.
- ↑ Billington, Sandra; Green, Miranda (1999). The Concept of the Goddess (англ.). Routledge. ISBN 978-0-415-19789-2.
- ↑ а б в г Simek, Rudolf (1996). Dictionary of Northern Mythology (англ.). D.S. Brewer. ISBN 978-0-85991-513-7.
- ↑ Grimm, Jacob (1882). Teutonic Mythology. London: G. Bell and Sons.
- ↑ Faulkes, Anthony (1987). Edda.
- ↑ Sefström, N. G. (1 січня 1831). Ueber das Vanadin, ein neues Metall, gefunden im Stangeneisen von Eckersholm, einer Eisenhütte, die ihr Erz von Taberg in Småland bezieht. doi:10.1002/andp.18310970103. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ Schön, Ebbe. (2004). Asa-Tors hammare, Gudar och jättar i tro och tradition. Fält & Hässler, Värnamo. p. 228.
Джерела[ред. | ред. код]
- «The Ultimate Encyclopedia of Mythology», Arthur Cotterell & Rachel Storm — Anness Publishing Limited, 2005. — ISBN 0-681-03218-9 (або ISBN 1840385162)
Посилання[ред. | ред. код]
- Скандинавська богиня Фрейя — богиня родючості, любові і краси. Германо-скандинавська міфологія. web.archive.org. 23 жовтня 2020. Процитовано 13 лютого 2021.
|
Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
