Фрейя
| Фрейя (Freyja) | |
|---|---|
 Фрейя їде в колісниці запряженій її котами. Нільс Бломмер (1852) Скандинавська богиня родючості |
|
| Міфологія: | скандинавська |
| Місцевість: | Скандинавія |
| Згадки: | Молодша Едда |
| Батько: | Нйорд |
| Брати/сестри: | Фрейр |
| Чоловік: | Од (Одін) |
| Зображення у Вікісховищі? | |
Фрейя (старонорвезькою Freyja, Пані, інше ім'я це Vanadís — Дочка Ванів), сестра Фрейра та дочка Нйорда, богиня родючості , а також кохання, сексу, привабливості, та війни у скандинавській міфології. Її ім'я означає «пані», «жінка-правитель» (порівняйте із Frau німецькою). В міфології інших індоєвропейських народів немає іншої схожої богині, та вона є ближчою до месопотамської богині Іштар, що також була богинею війни та кохання. Також слід зауважити, що в письмових джерелах немає вказівок на те що до неї зверталися коли хотіли забезпечити урожай чи появу дітей.
Фрейя належить до клану старіших богів, Ванів, за мирною угодою що завершила війну між молодшими Асами та старшими Ванами, обидва клани обмінялися заручниками, і Фрейя, Фрейр та Нйорд прибули до Асґарду, де вони жили надалі серед Асів. Фрейя вважається найбільш привабливою та бажаною богинею, також вона володіє чарівним намистом Брісінґамен, що підсилює її привабливість. Брісінґамен Фрейя обміняла в чотирьох майстрів-дварфів (Двалін, Альфрік, Берлінґ, та Ґрер) на ніч кохання. Одного із своїх коханців, Оттара, вона обернула на кабана.
Сноррі Стурлусон у Молодшій Едді стверджує що Фрейя мала чоловіка на ім'я Одур чи Од, про якого практично нічого, окрім його імені, не відомо, та який часто довго подорожував, тоді Фрейя плакала сльозами із щирого золота. В ранній період германської міфології Фрейя та Фріґґ чітко не розрізнялись, однак в пізніший період відмінності були очевидними.
На битву Фрейя вирушає верхом на кабані Хільдісвін (Бойовий Кабан), інші джерела стверджують що в битві Фрейя керує колісницею запряженою парою кішок (рисей) розміром як леви. Як і Одін, Фрейя також проявляє інтерес до загиблих героїв, та забирає частину із них до себе, в зал Сессрумнір — головний зал свого палацу Фолькванґ.
Деякі джерела стверджують, що Фрейя є чаклункою, та що вона прилучила Асів до мистецтва сейд — шаманізму, та навчила Одіна закляттям Ванів. Вона також володіє чарівною накидкою із пір'я сокола, одягнувши яку вона може обернутись будь-яким птахом. Цю накидку вона позичила Локі коли той літав визволяти Ідунн.
Крім того, Фрейя керує валькіріями. Окрім любові, Фрейя «відповідає» за родючість, врожай і жнива. Жнива бувають різними, і в Фрей іноді бувають напади, через які їй дозволено збирати криваві жнива. Таким чином, Фрейя може принести перемогу в битві.
Вплив на культуру[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Фрейя |
- У германських мовах на ім'я Фрей (або Фригг, або Фрейра) названий день тижня п'ятниця - нім. Freitag, англ. Friday, і т.п.
- У 1830 р. шведський хімік М. Г. Сефстрем виявив новий елемент в залізній руді з Таберга (Швеція) і назвав його ванадій на честь Ванадіс.
- У данському гімні є рядок: «Og det er Frejas sal», що перекладається як «це і є обитель Фрейї».
Джерела[ред.]
- «The Ultimate Encyclopedia of Mythology», Arthur Cotterell & Rachel Storm — Anness Publishing Limited, 2005. — ISBN 0-681-03218-9 (або ISBN 1840385162)
