Френк Форд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Френсіс Майкл Форд
Френсіс Майкл Форд
Francis Michael Forde

Час на посаді:
6 липня 1945 — 13 липня 1945
Попередник Джон Кертін
Наступник Бен Чіфлі

Народився 18 липня 1890(1890-07-18)
Мітчелл, Квінсленд, Австралія
Помер 28 січня 1983(1983-01-28) (92 роки)
Брісбен, Квінсленд, Австралія
Громадянство Австралії
Політична партія Лейбористська партія Австралії
Дружина Вероніка (Віра) Кетрін O’Рейлі
Релігія католик

Френсіс Майкл Форд (англ. Francis Michael Forde; 18 липня 1890 — 28 січня 1983) — австралійський політичний діяч 15-й Прем'єр-міністр Австралії (займав цей пост найкоротший час в історії — сім днів).

Ранні роки[ред.ред. код]

Народився у Мітчеллі, Квінсленд, у родині ірландського іммігранта — розвідника худоби, він був другою з шести дітей у сім'ї. Форд здобув освіту у католицькій школі Сент-Мері Коледж Тувумба і став вчителем. Оселившись у Рокгемптоні, він вступив до лейбористської партії та до групи освіти робітників.

Політична кар'єра[ред.ред. код]

У 1917 році був обраний до Законодавчих зборів Квінсленду. 1922 року залишив місцевий парламент та був обраний до Палати представників Австралії.

Незабаром Форд здійснив кар'єрний зліт у лейбористській партії. Після перемоги партії на виборах 1929 року Форд став заступником міністра торгівлі та митниці в уряді Джеймса Скалліна. Однак, на виборах 1931 року лейбористи зазнали поразки і у 1932 році Френк Форд став заступником лідера опозиції. У цей час він лишається єдиним заступником лідера лейбористської партії з Квінсленду. Після відставки Скалліна 1935 року Форд висувався на пост лідера партії, але програв один голос Джону Кертіну, здебільшого, з причини того, що він підтримував економічну політику Скалліна.

1941 року, коли лейбористи повернулись до влади, Форд отримав міністерську валізу у оборонному відомстві — дуже важливий пост у період війни. Після того як 5 липня 1945 року помер Кертін, Форд як заступник лідера партії 6 липня склав присягу генерал-губернатору у якості нового Прем'єр-міністра. Але на виборах лідера партії 13 липня він поступився Бенові Чіфлі. Форда знову було обрано заступником лідера партії. На посту міністра оборони його сильно критикували за повільні темпи демобілізації. В результаті він втратив свій пост після виборів 1946 року, хоча лейбористи й здобули переконливу перемогу.

Верховний Комісар[ред.ред. код]

Згодом Чіфлі призначив Форда на пост Верховного Комісара у Канаді, який той займав до 1953 року. Після цього Форд повернувся до Австралії та спробував повернути собі місце у федеральному парламенті, але на виборах 1954 року успіху не здобув. 1955 року Френк Форд в результаті додаткових виборів пройшов до Законодавчих зборів Квінсленду.

Останні роки життя[ред.ред. код]

Після відходу від політики Форд займався місіонерською діяльністю та доброчинністю. У його вітальні висів великий портрет американського військового генерала Дугласа Макартура. Френсіс Форд помер 1983 року. Один з виборчих округів, а також одне з передмість Канберри названі на його честь.

Родина[ред.ред. код]

1925 року Форд одружився з Веронікою (Вірою) Кетрін O'Рейлі. У їхньому шлюбі народилось четверо дітей:

  • Мері (1928)
  • Мерсія (1930)
  • Клейр (1932)
  • Френсіс (1935—1966).

Посилання[ред.ред. код]