Френк Форд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Френсіс Майкл Форд
Френсіс Майкл Форд
Francis Michael Forde

Час на посаді:
6 липня 1945 — 13 липня 1945
Попередник Джон Кертін
Наступник Бен Чіфлі

Народився 18 липня 1890
Мітчелл, Квінсленд, Австралія
Помер 28 січня 1983
Брісбен, Квінсленд, Австралія
Громадянство Австралії
Політична партія Лейбористська партія Австралії
Дружина Вероніка (Віра) Кетрін O’Рейлі
Релігія католик

Френсіс Майкл Форд (англ. Francis Michael Forde; 18 липня 1890 — 28 січня 1983) — австралійський політичний діяч 15-й Прем'єр-міністр Австралії (займав цей пост найкоротший час в історії — сім днів).

Зміст

Ранні роки [ред.]

Народився у Мітчеллі, Квінсленд, у родині ірландського іммігранта — розвідника худоби, він був другою з шести дітей у сім'ї. Форд здобув освіту у католицькій школі Сент-Мері Коледж Тувумба і став вчителем. Оселившись у Рокгемптоні, він вступив до лейбористської партії та до групи освіти робітників.

Політична кар'єра [ред.]

У 1917 році був обраний до Законодавчих зборів Квінсленду. 1922 року залишив місцевий парламент та був обраний до Палати представників Австралії.

Незабаром Форд здійснив кар'єрний зліт у лейбористській партії. Після перемоги партії на виборах 1929 року Форд став заступником міністра торгівлі та митниці в уряді Джеймса Скалліна. Однак, на виборах 1931 року лейбористи зазнали поразки і у 1932 році Френк Форд став заступником лідера опозиції. У цей час він лишається єдиним заступником лідера лейбористської партії з Квінсленду. Після відставки Скалліна 1935 року Форд висувався на пост лідера партії, але програв один голос Джону Кертіну, здебільшого, з причини того, що він підтримував економічну політику Скалліна.

1941 року, коли лейбористи повернулись до влади, Форд отримав міністерську валізу у оборонному відомстві — дуже важливий пост у період війни. Після того як 5 липня 1945 року помер Кертін, Форд як заступник лідера партії 6 липня склав присягу генерал-губернатору у якості нового Прем'єр-міністра. Але на виборах лідера партії 13 липня він поступився Бенові Чіфлі. Форда знову було обрано заступником лідера партії. На посту міністра оборони його сильно критикували за повільні темпи демобілізації. В результаті він втратив свій пост після виборів 1946 року, хоча лейбористи й здобули переконливу перемогу.

Верховний Комісар [ред.]

Згодом Чіфлі призначив Форда на пост Верховного Комісара у Канаді, який той займав до 1953 року. Після цього Форд повернувся до Австралії та спробував повернути собі місце у федеральному парламенті, але на виборах 1954 року успіху не здобув. 1955 року Френк Форд в результаті додаткових виборів пройшов до Законодавчих зборів Квінсленду.

Останні роки життя [ред.]

Після відходу від політики Форд займався місіонерською діяльністю та доброчинністю. У його вітальні висів великий портрет американського військового генерала Дугласа Макартура. Френсіс Форд помер 1983 року. Один з виборчих округів, а також одне з передмість Канберри названі на його честь.

Родина [ред.]

1925 року Форд одружився з Веронікою (Вірою) Кетрін O'Рейлі. У їхньому шлюбі народилось четверо дітей:

  • Мері (1928)
  • Мерсія (1930)
  • Клейр (1932)
  • Френсіс (1935—1966).

Посилання [ред.]