Френологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Обкладинка Американського френологічного журналу. Березень 1848

Френологія (від грец. phρηνдіафрагма (переносне значення — дух, душа, серце) і грец. Λογοςслово, наука) — (псевдо?-)наука про зв'язок психіки людини і будови поверхні його черепа.

Історія[ред.ред. код]

Засновниками Френології на початку XIX століття був австрійський вчений Франц Йозеф Галль (1758—1828). Він склав класифікацію психічних «здібностей» (на думку Галля, існує 27 здібностей, його послідовник Каспар Шпуртцхайм (1776—1832) додав до них ще 8).

Френологія була дуже популярна в першій половині XIX століття. Але розвиток нейрофізіології показав неспроможність теорії Галля, і суспільство поступово втратило інтерес до френології. На сьогодні прийнято вважати, що психічні властивості людини не визначаються рельєфом поверхні мозку. Крім того, форма черепа не повторює форми мозку. Однак, серйозних наукових досліджень стосовно спростування науковості френологічних принципів, звичайно ж, ніхто ніколи не проводив. Було просто проголошено про "наукову неспроможність" френології, так само як і інших (псевдо?-)наук, напр.: хіромантії, астрології тощо.

Френологія була популярна фактично до початку ХХ століття (навіть у «Записках про Шерлока Холмса» професор Моріарті говорить Холмсу про розвинутість його лобних долей). Примітно, що англійське френологічне товариство припинило своє існування лише в 1967 році.

Ідеї[ред.ред. код]

Свої погляди Галль базував на переконанні, що всі психічні властивості нібито локалізуються в півкулях мозку, а при розвитку викликають розростання певної ділянки мозку. Це, в свою чергу, призводить до утворення опуклості на відповідній ділянці черепа; при недорозвиненні будь-яких властивостей в черепі утворюються западини. Отже, згідно з положеннями френології, видимий обрис черепа, вдавленого або, навпаки, опуклого, свідчить про менший або більший розвиток тих чи інших ділянок головного мозку.

При всій спекулятивності і міфологічності френології, загальна ідея про зв'язок психіки з корою великих півкуль була вірною. Проте кінцеві висновки виявилися хибними.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]