Френсіс Ґледгейм Піз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Френсіс Ґледгейм Піз (англ. Francis Gladheim Pease; 14 січня 1881(18810114)7 лютого 1938) — американський астроном.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Кембриджі (штат Массачусетс), в 1901 закінчив Чиказький технологічний інститут. У 1901-1904 — оптик і спостерігач Єркської обсерваторії, з 1904 — співробітник обсерваторії Маунт-Вілсон.

Разом з Дж.В.Річі конструював все початкове обладнання обсерваторії Маунт-Вілсон, особливо велика його участь у створенні 100-дюймового телескопа; сконструював і побудував 50-футовий інтерферометр. Брав участь у розробці оптики та конструкції 200-дюймового рефлектора для обсерваторії Маунт-Паломар. Астрономічні праці присвячені фотографуванню скупчень і туманностей, визначенню діаметрів зірок з допомогою інтерферометра. Тривалий час був асистентом А.Майкельсона, у 1920 виконав спільно з ним перше пряме вимірювання діаметра зірки (Бетельгейзе) за допомогою 20-футового інтерферометра, встановленого на 100-дюймовому рефлекторі; продовжив ці дослідження на 50-футовому інтерферометрі, виміряв діаметри кількох яскравих зірок. У 1916-1917 одним з перших виміряв променеві швидкості слабких галактик і визначив обертання галактик за допомогою спектрографа. У 1924-1928 і 1930 готував обладнання для експериментів А.Майкельсона з визначення швидкості світла. У 1929 повторив досвід Майкельсона—Морлі.

На його честь названо кратер на Місяці.

Джерела[ред.ред. код]