Фриделіт
| Фриделіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Fdl[2] |
| Хімічна формула | Mn²⁺₈Si₆O₁₅(OH,Cl)₁₀ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.EE.10 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Шарль Фрідель |
 Фриделіт у Вікісховищі | |
Фриделіт (англ. friedelite; нім. Friedelit m) — мінерал, водний силікат манґану та заліза шаруватої будови.
Названий Бертраном на честь французького хіміка і мінералога Ш. Фріделя (Ch. Friedel), C.R.Bertrand, 1876.
Опис[ред. | ред. код]
- 1. За Є. К. Лазаренком та К.Фреєм: (Mn, Fe)8Si6O15(OH, Cl)10. Fe2+ заміщається Mn; Mn може заміщатися Са, Zn, a Si — As.
- 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Mn8Si6O15(OH, Cl)10.
Містить (%): MnO — 45-50; FeO — 0-12; SiO2 — 31-34; Cl — 2-3; H2O — 9-10.
Сингонія тригональна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Форми виділення: таблитчасті кристали та суцільні маси. Спайність від середньої до досконалої по (0001). Густина 3,07-3,17. Тв. 4,0-5,5. Колір рожево-червоний, медовий до коричневого. Блиск скляний. Під дією HCl перетворюється у гель. Зустрічається в метаморфізованих рудах манґану.
Поширення[ред. | ред. код]
Знайдений у манґанових скарнах на родовищі Франклін (Нью-Джерзі, США), де часто асоціює з шалеритом, бементитом, лейкофеніцитом і вілемітом. Інші знахідки: Вермаланд (Швеція), Адервіль (Французькі Піренеї), Франклін (шт. Нью-Джерсі) та копальня Юріка (шт. Колорадо), США, Кюрасава (Тотіга, Японія), Джумарт (Казахстан). Рідкісний.
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- фриделіт залізистий, ферофриделіт (різновид фриделіту, який містить 12,20 % FeO. Зустрічається на Атасуйському родов. в Центр. Казахстані),
- ферошалерит, ферошелерит (різновид фриделіту, який містить As).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фриделіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Фриделіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |