Фрилансер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фрила́нсер (від англ. freelancer — «вільний списник») — популярна назва, термін у повсякденному мовленні, який часто використовується, але не вживається в законі (не має нормативно-правового закріплення)[1] і стосується виконання праці без постійного найму. Це самозайнята особа без персоналу або вільнонайманець.

Термін стосується нестандартних або гнучких різноманітних форм зайнятості та трудових відносин, що склалися в умовах цифровізації економіки та соціально-трудових відносин, скороченні дисбалансів на ринку праці, реагування на форс-мажорні обставини в сучасному світі, в тому числі на глобальний карантин під час пандемії коронавірусної інфекції.[1][2] З точки зору форм зайнятості таку роботу називають фрилансом.

Фриланс є такою формою організації діяльності особи, яка дозволяє їй бути більш стійкою в умовах зростання безробіття, працювати віддалено (дистанційна зайнятість, в тому числі поза місцезнаходженням роботодавця), самотужки, без прив'язки до конкретного місця роботи, використовуючи сучасні інформаційно-комунікаційні засоби, без укладення трудового договору з роботодавцем, без постійного найму, без основного місця роботи чи роботи за сумісництвом, і взагалі бути тимчасово без роботи.[1] Фрилансери тимчасово співпрацюють з одним або одразу з великою кількістю замовників чи роботодавців (за одноразову винагороду чи за велику кількість дуже дрібних сум гонорарів), самостійно, на власний розсуд регламентують робочий час та відпочинок, самостійно вибирають робоче місце і створюють безпечні та нешкідливі умови праці, і як правило, не зобов'язані підкорятися правилам внутрішнього розпорядку роботодавця чи замовника. Фриланс дає можливість пропонувати свої послуги на міжнародному ринку.[3]

Фрилансер-працівник сам шукає собі проєкти, може одночасно працювати на декілька фірм, виконує роботу без укладання довгострокового договору з роботодавцем, і є найманим лише для виконання певного переліку робіт (позаштатний працівник). Фрилансером може бути і працівник, запрошений для виконання робіт в ході аутстафінгу. Фрилансер може одночасно виконувати замовлення для різних клієнтів, оскільки він є поза постійним штатом якої-небудь компанії. В Україні фрилансерами переважно називають людей, що виконують будь-яку роботу через інтернет віддалено. Серед фрилансерів багато представників так званих творчих професій (журналісти, письменники, дизайнери, художники, фотографи), спеціалістів IT (адміністратори сайтів, веброзробники, web-дизайнери, контент-менеджери, та інші), а також спеціалістів з реклами, маркетологів, інженерів, архітекторів, осіб, що займаються перекладацькою роботою, коректорською роботою, рерайтингом та копірайтингом тощо.[3]

Терміни «фриланс» та «фрилансер» згадуються лише у Листі Міністерства праці та соціальної політики України № 105/13/116-08 від 15.05.2008 р., який визначає «фриланс» як віддалену роботу через мережу Інтернет, а «фрилансер» — як вільний працівник (самозайнята особа), позаштатний працівник, який виконує разове замовлення або тимчасову роботу без зарахування до штату підприємств.[1]

Європейська комісія не дає визначення «фрилансерів» у жодному законодавчому тексті. Однак Європейська комісія визначає самозайняту особу як людину, яка «займається прибутковою діяльністю за власний рахунок, згідно з умовами, встановленими національним законодавством». У здійсненні такої діяльності особистий елемент має особливе значення, і така діяльність завжди передбачає велику міру незалежності у виконанні професійної діяльності. Це визначення походить від Директиви (2010/41/ЄС) про застосування принципу рівного ставлення до чоловіків і жінок, які займаються самозайнятою діяльністю.[4]

Історія[ред. | ред. код]

Слово freelancer складено з двох слів: англ. free — «вільний» та lancer, — «списник». Хоча термін «freelancer» зазвичай приписують серу Вальтеру Скотту (1771–1832) у романі «Айвенго» (1820) для опису «середньовічного воїна-найманця» або «вільного найманця» (вказуючи на те, що спис не присягає служити жодному лорду, а не те, що спис доступний безкоштовно),[5] попередня поява зустрічається у Томаса Н. Брауна в «Життя та часи Г'ю Міллера» (1809).[6]

Опис[ред. | ред. код]

Інтернет відкрив багато можливостей для фрилансерів. Мережа і відповідні інформаційні та банківські технології дозволили деяким категоріям працівників зменшити частоту появи в офісах, або повністю перейти на роботу вдома. Зростання Інтернету можна спостерігати в кожному секторі чи галузі. Свої послуги фрилансер-працівник найчастіше пропонує сам через Інтернет, або використовуючи «сарафанне радіо», тобто особисті зв'язки, і рідше через газетні оголошення. Працює багато спеціалізованих сайтів, покликаних допомогти фрилансерам знайти чергове замовлення. Фриланс має особливе поширення в таких сферах діяльності, як журналістика (в тому числі пов'язані з написанням текстів: копірайтинг, переклади), комп'ютерне програмування, вебдизайн і графічний дизайн у всіх його проявах (реклама, дизайн інтер'єру тощо), переклади і різного роду консультаційна діяльність, адміністрування обладнання через інтернет, приватна фото- та відеозйомка, фриланс поширений серед оптимізаторів, учасників партнерських програм, інженерів-конструкторів.

Ринок фриланс-послуг у даний час вже досить розвинений у Європі і США і має стрімкий розвиток в Україні та країнах СНД, залучаючи все нових учасників як з боку виконавців, які пропонують свої послуги, так і з боку приватних осіб і організацій, готових до співпраці на віддаленій основі.

Покоління міленіалів вважається найбільш схильним до віддаленої роботи та фрилансу. Згідно опитувань[7], за 2016—2017 роки кількість міленіалів, що працювали віддалено повністю або частково, зросла з 21 % до 64 %[8].

По об'ємам заробітку в світі фрилансерами в різних сферах (особливо це стосується веб-розробки, розробки мобільних додатків, веб-дизайну та інших пов'язаних з ринком ІТ-технологій) станом на 2017 рік Україна займає четверту сходинку[9] (після Індії, США і Філіппін).[10]

З 2006 по 2011 роки працівники-фрилансери України заробили $38 млн., а з 2012 по 2017 роки — $262 млн, тобто, близько $300 млн за 10 років.[10] Очікувано, найбільша кількість фриланс-працівників в Київській області — 36% (з них, майже 90% — в столиці), в Харківській області працює 9,7%, Дніпропетровській області — 8,5%, Одеській області — 5,7%, Донецькій області — 5,3%, Львівській області — 4,8%, Запорізькій області — 4%.[10] В решті 18 областях України – приблизно 25%, менше 4% по кожній області.[10]

22 липня 2022 року з метою врегулювання фрилансу в Україні Верховна Рада ухвалила законопроєкт (законопроєкт №5161) про нову форму трудових відносин — договір з нефіксованим робочим часом, — форму трудових відносин, коли вільнонайманець залучається до виконання певного виду робіт. Ініціатором ухвалення виступив Кабінет Міністрів України. За таким договором ІТ-спеціалісти, СММщики, графічні дизайнери, бухгалтери, юристи, менеджери та консультанти з різних питань, тощо (це далеко не повний перелік професій), які виконують певну роботу не на постійній основі, а на замовлення, можуть використовувати цю форму трудових відносин замість фізичних ФОПів і фрилансеру не доведеться реєструватися ФОПом.[11] За таким договором роботодавець повинен сплачувати податки за фрилансера.[11]

Станом на липень 2022 року 80 відсотків ІТ-компаній в Україні у своїх відносинах з працівниками працюють через ФОП, що допомагає оптимізувати податкове навантаження.[11]

Схема роботи фрилансера[ред. | ред. код]

Фрилансери можуть бути прикріплені до однієї або кількох організацій-роботодавців, та/або розміщувати своє портфоліо на спеціалізованих сайтах для фрилансерів. Зазвичай, існують як сайти за спеціалізацією у напрямку перекладу, програмування, копірайтингу тощо, так і загальні сайти фрилансерів. З часом, фрилансер може накопичити базу клієнтів та працювати за індивідуальними замовленнями.

Фриланс-біржа[ред. | ред. код]

Фриланс-біржа — сайт, що надає послуги посередника між фрилансером (виконавцем робіт) та замовником (роботодавцем) і виступає у ролі майданчика для розміщення проєктів робіт та здійснення домовленостей між виконавцем та роботодавцем.[12][13][14][14] За надані послуги посередництва фриланс-біржі зазвичай утримують з кожного виконаного проєкта відсоток або ставку визначеного розміру.[15][16][17]

Міжнародні[ред. | ред. код]

В Україні[ред. | ред. код]

  • Freelancehunt.com — найбільша українська фриланс-біржа у сферах IT, проєктування, інжинірингу, графічного дизайну та інших сферах пов'язаних з використанням різноманітного програмного забезпечення.
  • Kabanchik.ua — найбільша українська фриланс-біржа у сфері надання послуг, зокрема будівництва, різного роду ремонту, клінінгу, кулінарії.
  • Freelance.ua
  • Freelancer.com.ua

Плюси та мінуси фрилансу[ред. | ред. код]

Плюси[ред. | ред. код]

  • свобода вибору робочого завдання;
  • вільний графік;
  • відсутня транспортна проблема — фрилансер працює вдома, в нього немає необхідності кожен день добиратися в певне місце;
  • сприятливі умови праці — можна облаштувати робоче місце на свій смак;
  • звільнення не загрожує;
  • відповідальність лише за свої дії;
  • виконання лише власної роботи — ніхто не попросить «підмінити»[20];
  • можливості для міжнародної співпраці.

Мінуси[ред. | ред. код]

  • не завжди є гарантії отримання оплати за виконану роботу
  • нестабільність прибутків;
  • відсутність соцпакету;
  • відсутність оплачуваних вихідних і відпусток;
  • необхідність самому вести бухгалтерію і платити податки[21];
  • не завжди є відповідні пропозиції роботи щодо навичок;
  • додаткові витрати на робоче місце;
  • примарні можливості для якісного кар'єрного росту;

Див. також[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Фриланс-біржі можуть надавати різні додаткові послуги за окрему плату, зокрема й доступ до розширених функцій налаштувань сайту, хоча деякі з таких функцій користувач може отримати безкоштовно маючи лише знання з HTML, JavaScript та CSS. Наприклад, Freelancehunt.com серед таких послуг надає можливість увімкнення "темної теми" оформлення сайту, проте за допомогою вільного браузерного доповнення Stylish[en] та спеціально оформленого файлу CSS-стилю[22][23] користувач може змінювати кольори оформлення будь-якого сайту власноруч і на власний розсуд навіть без доступу до налаштувань сайту.

Деталізація джерел[ред. | ред. код]

  1. а б в г Заболотна Н.Я. Фріланс як нова форма зайнятості та трудових відносин. Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка». // Електронне наукове фахове видання «Юридичний науковий електронний журнал» юридичного факультету Запорізького національного університету, № 1, 2022. DOI:10.32782/2524-0374/2022-1/34
  2. Чернишова Л.І., Славенко Є.А. Особливості розвитку фрілансу як гнучкої форми організації праці персоналу в сучасних умовах розвитку економічних відносин / Л.І. Чернишова, Є.А. Славенко // Економіка: реалії часу. Науковий журнал. — 2022. — № 5 (63). — С. 49-58. — Доступ до журн.: PDF[недоступне посилання]. DOI:10.5281/zenodo.7492948.
  3. а б Лєскова Л.Ф. Фріланс та його перспективи на українському ринку праці // Topical Issues of Science and Education: Proceedings of the International Scientific Conference (Warsaw, Poland, July 17, 2017). — Vol.3. — Warsaw: RS Global S. z O.O., 2017. — С. 22 - 25. Доступ
  4. «Директива (2010/41/ЄС) про застосування принципу рівного ставлення до чоловіків і жінок, які займаються самозайнятою діяльністю». 15 липня 2010. Архів оригіналу за 24 серпня 2015
  5. "Результати пошуку для "фріланс"". Словник Chambers Harrap. Архів оригіналу за 6 грудня 2012 року. Процитовано 21 грудня 2012 року
  6. «Життя та часи Г'ю Міллера». Rudd & Carleton. 1809
  7. Результати опитування Deloitte (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 листопада 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
  8. How Freelancers' Use of Technology Disrupts The Workplace. Mailbird. 20 липня 2019. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
  9. Зайченко К.С. Ринок фрілансу в Україні // Ефективна економіка № 12, 2017 Доступ
  10. а б в г Бондаревська К.В., Криша В.В. Нетрадиційні форми зайнятості населення та їх розвиток / Університет митної справи та фінансів // «Молодий вчений» • № 11 (51) • листопад, 2017 р. Доступ
  11. а б в Лілія Ржеутська. Ринок праці в Україні: фріланс виходить з "тіні"? | Дойче Велле 22 липня 2022 р.| www.dw.com
  12. Як знайти фриланс-роботу під час війни?. biz.nv.ua (укр.). Процитовано 19 жовтня 2023.
  13. Як працювати на фриланс-біржах для іноземних замовників. finance.ua. Процитовано 18 жовтня 2023.
  14. а б Біржі фрилансу: зібрали найкращі популярні біржі й розповідаємо, як на них заробляти. dev.ua (uk-UA) . Процитовано 18 жовтня 2023.
  15. Уряд запропонує Раді урівняти в правах фрілансерів і звичайних працівників — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 25 лютого 2021. Процитовано 19 жовтня 2023.
  16. Верховна Рада узаконила фріланс. В Україні зʼявиться нова форма трудового договору — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 18 липня 2022. Процитовано 19 жовтня 2023.
  17. В Україні почне працювати закон про фрилансерів. Що він змінює для працівників та бізнесу — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 2 серпня 2022. Процитовано 19 жовтня 2023.
  18. Безкоштовний онлайн-курс «Швидкий старт на UpWork» для тих, хто хоче почати працювати на фріланс-біржі. business.diia.gov.ua (укр.). Процитовано 19 жовтня 2023.
  19. Upwork розіслав листи про загрозу війни в Україні. Фрілансери кажуть, що втрачають через це роботу. Деталі конфлікту — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 3 лютого 2022. Процитовано 19 жовтня 2023.
  20. Фриланс — свободный полет или полет без запасного парашюта?. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 28 січня 2011.
  21. Робота фрилансера як ІП [Архівовано 23 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  22. Frelancehunt.com Dark theme. userstyles.org (англ.). Процитовано 19 жовтня 2023.
  23. Freelancehunt Dark Theme by foxhands. userstyles.world (англ.). 17 лютого 2022. Процитовано 19 жовтня 2023.

Література[ред. | ред. код]

  • Державне управління фрілансовою діяльністю в умовах розвитку національного ринку: монографія / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник, О. С. Скибінський, Л. О. Саталкіна, Н. Ю. Реверенда; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Центр Європи, 2016. — 166 c. — Бібліогр.: с. 141—160.

Посилання[ред. | ред. код]