Фронт визволення Квебеку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прапор Фронту визволення Квебеку, що вживався на демонстраціях у 1968-71 у Монреалі

Фронт визволення Квебеку (фр. Front de libération du Québec (FLQ)) — крайньо-ліва терористична організація, яка боролася за незалежність Квебеку і перетворення його на соціалістичну державу. Створена у 1960 році. Після так званої Жовтневої кризи 1970 року (фр. Crise d'Octobre), Фронт було майже повністю нейтралізовано.

Соціальна ситуація у Квебеку на початку 1960-х років[ред.ред. код]

У Квебеку, франкомовне й англомовне населення становило дві окремі спільноти, що жили майже у паралельних світах. Економічне становище франко- й англоканадців відрізнялося істотно: більшість франкоканадців були або робітниками, або селянами — виконували, переважно, низькокваліфіковані та низькооплачувані роботи. Франкомовних квебекців часто використовували, як дешеву робочу силу — при рівній кваліфікації, франкомовні квебекці отримували меншу заробітну платню, ніж англомовні канадці. Хоч франкомовні квебекці становили понад 80% населення провінції, ключові посади в економіці займала англомовна меншина: англійська була мовою бізнесу, а в крупних магазинах та компаніях клієнтів відмовлялися обслуговувати французькою.

У 1960-х роках розпочалася «Тиха революція» — масштабні зміни у квебекському суспільстві. Якщо було воно в епоху Дюплессі консервативним та релігійним, то тепер почалася модернізація і поширення нових ідей. За таких умов, частина молоді бачила в соціалістичних ідеологіях засіб захисту своїх національних та економічних прав, а невеличка частина суспільства навіть готова була стати на збройний шлях.

Діяльність Фронту[ред.ред. код]

1960—1970 роках бойовики Фронту визволення Квебеку підготували більш ніж 200 терористичних актів. Частіше за все, терористи діяли за допомогою саморобних бомб. Бомби вибухали у військових частинах, у шикарних готелях, банках і навіть у поштових скриньках багатого англо-монреальського району Вестмаунт. На щастя, більшість терактів обійшлося без людських жертв.

Жовтнева криза 1970 року[ред.ред. код]

У жовтні 1970 Фронт викрав британського дипломата Джеймса Кроса та міністра праці Квебеку П'єра Лапорта. Останнього потім вбили. У відповідь, прем'єр-міністр Канади П'єр Трюдо оголосив воєнний стан і ввів до Квебеку федеральні війська.

Коло 457 осіб було затримано без ордеру на арешт. Значна частина з них не мала відношення, ані до Фронту, ані до терористичної діяльності.

З Фронтом було фактично покінчено. Кільком активістам було дозволено вилетіти на Кубу, де Кастро зустрів їх, як героїв. Деякі з них пізніше повернулися до Квебеку і зажили мирним життям. Кілька осіб протягом кількох років брали участь у лівих терористичних рухах у різних країнах світу.

Сьогодні[ред.ред. код]

Протягом 2000-х років була спроба відродити Фронт, але вже як звичайну громадську організацію, без натяку на тероризм. Новоутворена організація, якщо вона справді існує, нагадує про себе, переважно, через графіті і немає ніякого громадського впливу.

Бібліографія (французькою)[ред.ред. код]

  • Éric Bédard, Chronique d'une insurrection appréhendée. La Crise d'octobre et le milieu universitaire, Septentrion, 1998
  • Normand Lester, Enquêtes sur les services secrets, aux Éditions de l'Homme, 1998
  • Léon Dion, La Révolution dérouté 1960-1976, Montréal, Boréal, 1998, 321 pages
  • Louis Fournier, FLQ : Histoire d’un mouvement clandestin, Outremont, Lanctôt, 1998. 533 pages
  • Bernard Dagenais, La crise d’octobre et les médias : le miroir à dix faces, VLB éditeur, Outremont, 1990. 217 p.
  • Marc Laurendeau, Les Québécois violents, Éditions du Boréal, 1990
  • Robert Comeau (dir), FLQ : un projet révolutionnaire. Lettres et écrits felquistes (1963-1982), Outremont, VLB & R. Comeau, D. Cooper et P. Vallières, 1990. 275 p.
  • Jean-François Cardin, Comprendre Octobre 1970. Le FLQ, la crise et le syndicalisme, Méridien, 1990
  • Germain Dion, Une Tornade de 60 jours: la crise d’octobre à la Chambre des communes, Hull, Éditions Asticou, 1985, 222 pages.
  • Luc Gosselin et Georges Paradis, État et violence: le terrorisme politique, une méthode d'opposition et d'affrontement, essai d'analyse, inédit, 1980
  • Louis Fournier, La police secrète au Québec, Éditions Québec-Amérique, 1978
  • Jean Paré, Le temps des otages (Le Québec entre parenthèses) 1970-1976, Montréal, Éditions Quinze, 1977, 269 pages.
  • Jean Provencher, La grande peur d’octobre 70, Montréal, Éditions de l'Aurore, 1974, 123 pages.
  • Jacques Lacoursière, Alarme citoyens!, Éditions La Presse, 1972
  • Gérard Pelletier, La crise d’octobre, Montréal, Éditions du jour, 1971, 268 pages.
  • Ron Hoggart et Aubrey Goldon, Octobre 1970 un an après, Éditions Hurtubise-HMH, 1971 (traduction de Rumours of War)
  • Dr Serge Mongeau, Kidnappé par la police, Éditions du Jour, 1970
  • Joseph Costisella, Peuple de la nuit, Éditions Chénier, 1965
  • Claude Savoie, La véritable histoire du FLQ, Éditions du Jour, 1963

Бібліографія (англійською)[ред.ред. код]

  • Tetley, William. The October Crisis, 1970 : An Insider's View (2006) McGill-Queen's University Press ISBN 0-7735-3118-1
  • Skelton, Oscar D. The Canadian Dominion. Toronto, Glasgow: Yale University Press


Посилання[ред.ред. код]