Фрунзівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фрунзівський район
Frunzivka Raion COA.png Frunzivka Raion Flag.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Одеська область Одеська область
Код КОАТУУ: 5125200000
Утворений: 1923
Населення: 20 168 (на 1.08.2013)
Площа: 956 км²
Густота: 21.1 осіб/км²
Тел. код: +380-4860
Поштові індекси: 66700—66744
Населені пункти та ради
Районний центр: Фрунзівка
Селищні ради: 2
Сільські ради: 11
Смт: 2
Села: 51
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 66700, Одеська область, Фрунзівський р-н, смт. Фрунзівка, вул. Леніна, 69, 9-13-50
Веб-сторінка: Фрунзівська РДА
Голова РДА: Шестопалюк Павло Степанович
Голова ради: Паровенко В’ячеслав

Фрунзівський район розташований на заході Одеської області. Адміністративним, промисловим та культурним центром Фрунзівського району Одеської області є смт. Фрунзівка, з кількістю населення 5108 чоловік. Фрунзівка (до 1927 року — Захар’ївка).

Історія[ред.ред. код]

До кінця XVII століття про цей край, захоплений турками і татарами, в Росії знали дуже мало. Вважали, що він «пустинний, безводний і безлісий, непридатний для заселення». Однак, у 1791 році, коли землі між Бугом і Дністром були приєднанні до Російської держави, виявилося, що тут є чимало поселень. Захар’ївка була одним з них. ЇЇ заснували в другій половині XVII І століття українські і російські кріпаки-втікачі, а також молдовани, які прийшли сюди з-за Дністра.

Царський уряд інтенсивно колонізував цей край. Він щедро роздавав землі поміщикам з умовою обов’язкового їх заселення кріпаками з внутрішніх губерній.

Заселення цих земель йшло дуже повільно.

На примусове «закріплення в селянство» і встановлення повинностей поселенці Побужжя відповідали боротьбою проти поміщиків. У заворушеннях 1803-1804 років активну участь брали і селяни Захар’ївки.

В 1843 році Захар’ївка стала волосним центром Тираспольського повіту Херсонської губернії. Розвивалася торгівля, поряд з нею ще й ремесла- ковальське, кравецьке, шорне, шапкове.

У 90-х роках Захар’ївка стала одним з місцевих ринків найму сільськогосподарських робітників. В 1887 році було відкрито дві школи.

Нелегким було становище в Захар’ївці в 1920-1922 роках. До господарської розрухи додалася ще посуха. Все це утруднювало відбудову сільського господарства. В 1923 році Захар’ївка стала центром новоутвореного району.

3 серпня 1941 року гітлерівці вдерлися у село, але невдовзі на їх місце прийшли румуно-боярські окупанти.

Понад 1000 фрунзівців із зброєю в руках боролися проти ворога на фронтах Великої Вітчизняної війни. 283 з них віддали життя за свободу.

4 квітня 1944 року війська 2-го Українського фронту визволили Фрунзівщину.

В 1963 році Фрунзівка було віднесено до розряду селищ міського типу.

Населення району проживає в 53 населених пунктах (з них 2 селища міського типу), які входять до 2 селищних та 11 сільських рад.

Громадянська війна. Події на станції Затишшя, восени 1919 року.[ред.ред. код]

До наступу " білих " з півдня і петлюрівців з півночі , місцевість була під контролем " червоних" . Наступаючи в одеському напрямі частини армії УНР, дійшли до станції Бірзула (нині м.Котовськ) . У цьому районі розташувалася Волинська група (її основу складали 1-ша Північна дивізія і 4-а дивізія сірожупанників ) петлюрівців. З чуток в районі Одеси очікувався Білий десант , і група повинна була стати заслоном проти добровольчих частин. На станцію Перехрестове (найближча північніше Затишшя ) був висунутий 2-ий Переяславський кінний полк під командуванням полковника Миколи Аркаса. Чисельність полку перевищувала 300 осіб , але озброєно з них було менше третини. У полку були три кулемети , причому один несправний .

3-ій вільно - Драгунський Новоросійський полк , після взяття Одеси (спільно з офіцерськими організаціями, за підтримки Антанти ) , рушив на північ , і дійшов до станції Затишшя.

Аркас, при особистій зустрічі з Ляшковим запевнив останнього , що він , і його бійці , маючи одну і ту ж мету боротьби з більшовиками , є союзниками Доброармії) . Ляшков повірив Аркасу - і на тому заспокоївся , повністю впевнений в тому , що стоїть пліч-о-пліч з союзниками.

Перші контакти між представниками двох армій носили цілком мирний характер. Так тривало кілька днів , поки драгуни - несподіваного не були атаковані і роззброєні петлюрівцями.

14 вересня 1919 сотник Кінного полку імені Максима Залізняка Олексій Царенко зі своїми 50-ма козаками атакували , перебуваючому в ешелоні ,біля станції Затишшя , 3-й Драгунський Новоросійський полк.

50 українських козаків полонили 326 добре озброєних білоармійців. Було також захоплено: 2 гармати , 16 кулеметів , 380 коней , потяг з 29 вагонами. Командир новороссійців , ротмістр Ляшков , переконаний у миролюбності Аркаса і тому не прийнявший заходів охорони, застрелився.

Пізніше , вже в еміграції , полковник Аркас. докладно описав цей епізод! . Він повідомив про те , що жителі Затишшя повідомили йому , що « білі » кудись збираються , а зв'язку зі станцією не було. Тоді Аркас відправив своїх кіннотників на рекогносціювання , але білі , помітивши їх , відкрили вогонь , після чого були атаковані і роззброєні . Для проведення рекогносціювання петлюрівський командир використав практично всіх озброєних людей в полку .Неясно, чи побоювався Аркас , що буде дійсно атакований , і повідомлення про збори у Затишші затвердило його в цій думці , або , скориставшись моментом , він вирішив захопити Білу батарею. Але зіткнення було , і потім Аркасу довелося відкидати звинувачення , у розв'язанні війни між петлюрівцями і білими . Вважалося , що розв'язання війни , було більш вигідним Білій армії.

15 грудня 1919 наказом по армії УНР, Аркас був оголошений зрадником. Велика частина полку незабаром повернулася до армії УНР.

Примітка: Альтернативні думки .

1.) Гетьман Павло Скоропадський , був особисто знайомий з Аркасом , так як , він був його особистим охоронцем (у листопаді 1918 року, заарештований Гетьманськими спецслужбами , за участь в підготовці повстання , проти нього). У своїх мемуарах , про цей випадок , гетьман пише наступне: . " . Микола Аркас розділив свій полк надвоє - по 45 бійців - і направив їх на фланги драгунів А сам із десятком штабних старшин захопив ворожу батарею Після цього запропонував денікінцям скласти зброю , тому що інакше введе в бій "другий полк " . Той , якого в нього насправді не було. Денікінці зброю склали , босі махновці вискочили з укриття і озброїлися . Тільки тоді драгунам стало ясно , як ганебно вони програли бій. Їх командир застрелився. Аркас наказав поховати його з усіма почестями. Станція , де це сталося , звалась ЗЗатишшя ».

2.) На одну з думок , українські кавалеристи , вночі оточили і потім спокійно обеззброїли захоплених зненацька , заспаних драгунів (імовірно , за спогадами офіцерів Зведено- Драгунського полку ).

Туризм[ред.ред. код]

На території району створено ботанічний заказник загальнодержавного значення Павлівський, ландшафтний заказник місцевого значення Шептереди.

В районі народились[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Примітки[ред.ред. код]