Фрідман Михайло Маратович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Миха́йло Мара́тович Фрі́дман (нар. 21 квітня 1964(19640421), Львів) — російський бізнесмен, творець консорціуму «Альфа-групп». Голова ради директорів Альфа-банку, голова наглядової ради директорів «Альфа-групп», голова ради директорів нафтової компанії «ТНК-ВР», член ради директорів компанії «Вимпелком» і член наглядової ради директорів Pyaterochka Holding N. V. Член бюро і правління Російського союзу промисловців і підприємців, член Суспільної палати РФ, віце-президент Російського єврейського конгресу, голова Конференції керівників єврейських організацій Росії. Лауреат ряду престижних премій в області бізнесу і підприємництва, неодноразово займав провідні місця в російських і міжнародних рейтингах найефективніших менеджерів. За підсумками 2006 року займав 6-е місце серед найбагатших росіян і 50-те — в рейтингу найбагатших людей світу.

Біографія[ред.ред. код]

Михайло Фрідман народився у Львові 21 квітня 1964 року. У школі був відмінником. Після школи поступив в Інститут сталі і сплавів на факультет кольорових і рідкоземельних металів, закінчив його в 1986 році. Під час навчання познайомився з Владиславом Бабаковим, Петром Авеном і Олександром Касьяненко і з тих пір підтримував з ними контакти.

Закінчивши інститут, Фрідман став інженером-конструктором підмосковного заводу «Електросталь», але вже в 1988 році (за іншими відомостями, в 1986) зайнявся бізнесом. Про перші компанії, створених Фрідманом, ЗМІ наводять суперечливу інформацію. За деякими даними, спочатку був створений кооператив, що займався миттям вікон, а потім на ці засоби бізнесмен почав створювати майбутній концерн «Альфа-групп». У його витоків стояли СП «Альфа-еко» (створено в 1989 році Фрідманом і Авеном) і компанія по торгівлі цукром, комп'ютерами і килимами «Альфа-фото».

У 1990 році на кошти цих структур Фрідман створив чековий фонд «Альфа-капітал», а в 1991 році — Альфа-банк, в якому із самого початку займав пост голови ради директорів. Зліт цієї кредитної організації був такий стрімкий, що ЗМІ заговорили про участь в її справах злочинного капіталу. На початок 2000-х років Альфа-банк став універсальною кредитною організацією, що здійснювала всі види банківських операцій, представлених на ринку фінансових послуг, і одним з найбільших банків Росії за величиною активів і власного капіталу.

Надалі Альфа-банк, що активно торгував цінними паперами, став провідною компанією «Альфа-групп». Навесні 1993 року Фрідман привернув в банк як консультант Авена, який незадовго до цього пішов у відставку з поста міністра по зовнішніх економічних зв'язках Росії, і в 1994 році Авен став президентом кредитної організації. На думку ряду ЗМІ, рушійною силою фрідманського бізнесу став саме Авен.

У 1995 році структури Фрідмана запідозрили в контрабанді наркотиків. Конкуренти "Альфи" прагнули роздути скандал, і хоча сам Фрідман в матеріалах кримінальних справ, пов'язаних з подією, не фігурував, історія ця не пройшла безслідно: з тих пір в ЗМІ неодноразово з'являлися повідомлення про те, що Фрідман з Авеном нібито зробили бізнес на наркотиках. Починаючи з кінця 1990-х років "Альфа-групп" стала переслідувати журналістів і видання, що поширювали цю інформацію, в судовому порядку.

У 1995 році Фрідман увійшов в ради директорів ЗАТ "Суспільне російське телебачення" (ЗАТ "ОРТ"), залишався на цій посаді по 1998 рік включно. У 1996 Фрідман став головою ради директорів консорціуму "Альфа-групп" і був включений до складу ради директорів ВАТ "Нафтова компанія СИДАНКО". У тому ж році бізнесмен виступив засновником Російського єврейського конгресу, був вибраний його віце-президентом і очолив комітет з культури РЄКа. Пізніше, в 2002 році, Фрідман зайняв пост голови Конференції керівників єврейських організацій Росії (КРЕОР).

На початку 1998 року Фрідман увійшов до складу ради директорів ЗАТ "Торговий дім "Перекресток". У червні 1998 року, коли в країні почалася фінансова криза, бізнесмен взяв участь в зустрічі керівників найбільших фінансово-промислових корпорацій країни із з президентом і прем'єр-міністром Росії. За підсумками цієї зустрічі її учасники підписали звернення до своїх колег, в якому схвалили і закликали підтримати екстрені заходи, зроблені президентом, урядом і Центральним банком РФ. У тому ж 1998 року на тлі фінансової кризи відбулося злиття Альфа-банка і групи "альфа-капитал", а Фрідман став головою ради директорів оновленого Альфа-банка. За підсумками серпневого дефолта "Альфа" виявилася єдиною фінансово-промисловою групою, жодне підприємство якої помітно не постраждало.

У 1999 і 2000 роках у пресі з'явилися повідомлення про те, що "Альфа-групп" має тісні зв'язки з Кремлем (оскільки Бабаков і Олександр Абрамов, що колись працювали в консорціумі, стали заступниками керівника президентської адміністрації). Крім того, до 2000 року багато людей, що колись працювали в "Альфа-групп", стали депутатами Держдуми. Проте ряд ЗМІ стверджували, що вплив "Альфи" на владу не був такий великий, як його зображали: залежність "колишніх альфовців" від своїх колишніх працедавців не була сильна.

До 2000 року в "Альфа-групп" увійшов торговий дім "Перекресток", котрий на на той час очолював Касьяненко. У лютому 2001 року Фрідман був включений до складу Ради з підприємництва при уряді РФ, а в грудні того ж року очолив рейтинг 1000 найпрофесійніших менеджерів Росії (рейтинг складали Асоціація менеджерів за участю видавничого дому "Комерсант"). У тому ж місяці газета "Відомості" визнала Фрідмана підприємцем року - за найефективніше управління бізнесом.

На початку 2001 року "Альфа-групп" почала переговори з ОАО "Вимпел-коммуникації" про злиття. У липні 2001 року Фрідман увійшов до складу ради директорів ВАТ, після чого, в листопаді 2001 і на початку 2002 року, консорціум придбав стратегічний пакет акцій "Вимпелкома".

У лютому 2003 року британський концерн British Petroleum (BP) придбав за 6,75 мільярда доларів США 50 відсотків акцій російського нафтового концерну "Тюменська нафтова компанія". До цього концерном ТНК "Альфа-групп" Фрідмана володіла в рівних долях з підконтрольною Віктору Вексельбергу російською компанією Access-Renova. У березні того ж року Фрідман був призначений головою наглядової ради "ТНК-ВР". За цю операцію бізнесмен отримав ряд престижних міжнародних нагород, що присуджуються за успіхи у веденні бізнесу.

У липні 2005 року Фрідман і колишній прем'єр-міністр Росії Михайло Касьянов фігурували в ЗМІ у зв'язку з так званою "дачною справою" - звинуваченнями в незаконному придбанні нерухомості, державною власністю, що була (дачні комплекси "Сосновка-3" і "Сосновка-1"). 17 січня 2006 року суд визнав недійсним аукціон з продажу Фрідману дачі "Сосновка-3", зажадавши повернути в держвласність весь комплекс розташованих на ділянці будівель; у 2007 році суд також зобов'язав Касьянова повернути "Сосновку-1".

Навесні 2005 року в результаті перехресної операції "Альфа-групп" придбала контрольний пакет компанії X5 Retail Group N.V., що об'єднала найбільші в Росії мережі магазинів "Пятерочка" і "Перекресток". Сума операції перевищила мільярд доларів США. У тому ж році журнал Forbes включив Фрідмана в список найбагатших людей світу - його статок був оцінений в 7 мільярдів доларів (60-е місце).

Альфа-групп через компанії "Сторм" володіє долею українського стільникового оператора KyivStar і перебуває в конфліктіщодо прав володіння в конфлікті з другим великим акціонером, норвезькою Telenor. Фрідман намагається витіснити норвежців, з метою політичної підтримки зустрічався з президентом Ющенком, і пізніше українські суди підтвердили контроль "Сторм" над KyivStar. Telenor оскаржує це рішення в американських судах.

Погляди, позиції[ред.ред. код]

Фрідман взагалі політичних уподобань не має. Коли перед виборами колеги цікавилися, хто з кандидатів на президентське крісло миліший Михайлу Маратовичу, останній скромно відповідав: "Той, хто переможе" [1].

У вересні 1998 року заявив, що російська банківська система виживе, якщо буде сформований "вузьке коло" з 5-6 банківських установ і обмежена експансія іноземних банків. На думку Фрідмана, найбільш ліквідні російські банки в умовах кризи, що склалася, мають отримувати певне підживлення на своє утримання, проте державі треба вирішити, як грамотно це зробити. Якщо такий вибір по створенню "вузького кола" буде зроблений, підкреслив він, у Альфа-банка є всі шанси увійти до числа цих декількох банків. В той же час голова "Альфа-групп" підкреслив, що для виживання банківської системи необхідна її жорстка самоорганізація і контроль з боку Центробанку. Зокрема, потрібно підвищити відповідальність вищих менеджерів банків за рішення, що проводяться ними, аж до кримінальної, оскільки іноді їх дії здатні привести до напруги в соціальній сфері. Крім того, за його словами, російські банки вимушені боротися за крупних російських клієнтів на своїй же території з іноземними банками [2].

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Восени 2005 року Фрідман увійшов до складу Суспільної палати РФ як представник Союзу сімей військовослужбовців. У вересні 2006 року голова Міжнародного союзу суспільних об'єднань ветеранів Збройних сил і правоохоронних органів Дмитро Камчаткин заявив, що обрання Фрідмана в Суспільну палату як представник Союзу "не вкладається в жодні рамки пристойності", оскільки ні сам бізнесмен, ні його близькі родичі до армії відношення не мали. Камчаткин заявив, що Союз сімей військовослужбовців має намір добитися відкликання Фрідмана, проте бізнесмен залишився членом ОП.

Фрідман входить в бюро і склад правління Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП), займається питаннями судової реформи. Є членом Національної ради з корпоративного управління (дорадчого органу, що об'єднуює керівників найбільших російських компаній і федеральних органів влади), членом Міжнародного консультативної ради з іноземних відносин (США), членом Ради з банківської діяльності при уряді РФ.

Фрідман одружений, у нього дві дочки. Його хобі - подорожі. Любить сам водити автомобіль, довгий час захоплювався гонками на джипах.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Журнал «Профіль», 2000
  2. Агентство ПРАЙМ-ТАСС, 1998

Посилання[ред.ред. код]