Фрідріх Ансільон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фрідріх Ансільон
Jean-Pierre Frédéric Ancillon
Jean Pierre Frédéric Ancillon, Jentzen.jpg
Народився 30 квітня 1767(1767-04-30)
Берлін
Помер 19 квітня 1837(1837-04-19) (69 років)
Берлін
Підданство Пруссія
Діяльність політика, історія, педагогіка
Alma mater Женевський університет

Фрідріх Ансільон (фр. Jean-Pierre Frédéric Ancillon; 1767–1837) — прусський міністр, історик, державний діяч, правнук Шарля Ансільона[1].

Біографія[ред.ред. код]

Фрідріх Ансільон народився 30 квітня 1767 року у столиці Німеччини місті Берлін.

Вивчав богослів'я у Женевському університеті, 1790 року став проповідником при французькій громаді у Берліні, 1792 року став професором історії при Берлінській військовій академії, потім членом Академії наук і королівським історіографом.

Останнім призначенням він зобов'язаний своїй праці «Tableau des révolutions du système politique de l'Europe depuis le XV-e siècle» (4 томи, Берлін, 1803-5; нове видання 1824, нім. пер. Фр. Манн, 3 ч., Берлін, 1804-5).

У серпні 1810 року він відмовився від посади проповідника і від своєї професорської кафедри, прийняв на себе виховання кронпринца і поступив у 1804 році на службу у міністерство закордонних справ Німеччини. Призначений у травні 1831 року начальником департаменту у справах князівства Невшатель і Ваденган, він незабаром після цього був зроблений статс-секретарем у закордонних справах та у 1832 році як державний міністр отримав управління цим міністерством.

Діяльність його як міністра закордонних справ загалом примикала до того напрямку, якому слідували німецькі кабінети під керівництвом Клемента Венцеля Лотара фон Меттерніха.

Жан-П'єр-Фредерік Ансільон помер бездітним 19 квітня 1837 року у своєму рідному місті.

Історичне значення цієї особистості полягає не стільки у його творах чи політичній діяльності, скільки у його особистому впливі при прусському дворі, і особливо у впливі на характер прусського короля Фрідріха Вільгельма IV.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • «Mélanges de littérature et de philosophie» (3-е вил., 4 т., Париж, 1823),
  • «Ueber Souverenität und Staatsverfassung» (Берлін, 1816),
  • «Essais philosophiques, ou nouveaux mélanges de littérature et de philosophie» (2 т., Женева і Париж, 1817),
  • «Ueber die Staatswissenschaft» (Берлін, 1818), «Ueber Glauben und Wissen in Philosophie» (Берлін, 1824),
  • «Ueber den Geist der Staatsverfassungen und dessen Einfluss auf die Gesetzgebung» (Берліин, 1825),
  • «Zur Vermittelung der Extreme in den Meinungen» (2 т., 2-е вид., 1838),
  • «Pensées sur l'homme» (Берлін, 1829).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ансильон Фридрих // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — Санкт-Петербург: 1890—1907.