Фрідріх I Барбаросса
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фрі́дріх I Барбаро́сса (нім. Friedrich I Barbarossa) (1122—10 червня 1190) — імператор Священної Римської імперії. Прізвисько «Барбаросса» він отримав в Італії із-за своєї рудої бороди (від іт. barba, «борода», і rossa, «руда» ).
Фрідріх був сином Фрідріха Одноокого, герцога Швабського з роду Гогенштауфенів, і доводився племінником королю Німеччини Конраду III. У 1147 р. після смерті батька він став герцогом Швабським. Був одноголосно обраний курфюрстами королем у 1152 після смерті Конрада III. Зробив шість походів у Італію для приборкання неспокійних ломбардських міст-республік і владних амбіцій папства. Під час першого походу у 1155 був коронований на імператора. Оженившись на бургундській принцесі Беатрікс, претендував на бургундський престол і був таки коронований на короля у 1178 в Арле. Два роки пізніше імператор мав поставити на місце свого найсильнішого свого суперника у Німеччині Генриха Лева, у якого відібрав усі володіння. Оженивши свого сина, наступного імператора Генріха VI, на сицилійській принцесі, приєднав до імперії Сицилію. На вершині своєї могутності, взяв участь у третьому Хрестовому поході проти єгипетського султана Саладина, який у 1187 році захопив Єрусалим, але Фрідріх потонув після кількох перемог при переправі через річку Салеф. Нерозмірно до своїх успіхів, став героєм народних легенд на рівні Карла Великого.
Під час Другої Світової Війни, операція з нападу Німеччини на Радянський Союз була названа "Барбаросса".
| Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

