Фрініх
| Фрініх | |
|---|---|
| Народився |
535 до н. е. Афіни |
| Помер |
не раніше 476 до н. е. Сицилія, Королівство Італія |
| Країна | Стародавні Афіни |
| Діяльність | автор трагедій, поет, письменник |
| Знання мов | давньогрецька |
| Magnum opus | Pleuroniaed, The Phoenician Womend і The Capture of Miletusd |
| Батько | Polyphradmond[1] |
| Діти | Polyphrasmond |
| Нагороди | |
Фрініх (грец. Φρύνιχος) — давньогрецький трагічний поет, що жив у VI — V століттях до н. е.
Життєпис[ред. | ред. код]
Стосовно дати та місця народження Фрініха не має відомостей. Існує згадка, що він був сином Поліфрадмона та учнем Феспіда. Перший свій успіх як майстра трагедії Фрініх святкував у 510 році до н. е. Проте назва трагедії не збереглася. Розквіт його творчості напевне пов'язано з перебуванням в Афінах.
У 494 році Фрініх поставив свою трагедію «Падіння Мілета», що носило актуальний характер з приводу на те, що в її основі лежали нещодавні події захоплення малоазійського міста Мілета військами перського царя Дарія I. Вона справила неабияке враження на глядачів, що деякі з них навіть плакали. За це на автора наклали штраф.
У 476 році Фрініх мав успіх з іншою трагедією — «Фінікіянки». Вона побудована на розповіді перського євнуха про перебіг морської битви при Саламіні. Після Фрініха цей сюжет використав Есхіл у своїй трагедії «Перси». За деякими даними Фрініх помер на Сицилії.
Творчість[ред. | ред. код]
У цілому ж сучасники Фрініха були високої думки щодо його творчості. Так, хвалив Фрініха відомий майстер комедії Аристофан. Фрініх звертався не тільки до сучасності, а й використовував давньогрецьку міфологію — Фіванський цикл, міфи про Зевса та Геракла.
Окрім написання трагедій Фрініх займався реформуванням давньогрецького театру. Він ввів окремого від хору актора, що спричинило появу театральних діалогів. У його трагедіях вперше з'являються жіночі ролі (їх грали чоловіки у масках). У той же час у творах Фрініха ще драматичний елемент підкоряється ліричному.
Твори Фрініха[ред. | ред. код]
- Падіння Мілета
- Фінікіянки
- Данаїди
- Актеон
- Алкеста
- Тантал
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- F. Marx. «Der Tragiker Phrynichus», // Rheinisches Museum für Philologie 77, 1928, S. 348—351. (нім.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Фрініх // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 529. — ISBN 978-966-439-921-7.
|
