Фульбе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Фула)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фульбе
𞤊𞤵𞤤𞤩𞤫
жінка фулані (фульбе), Малі
Кількість понад 18 млн осіб
Ареал Нігерія Нігерія:
Гвінея Гвінея
Сенегал Сенегал
Малі Малі
Камерун Камерун
Нігер Нігер
Буркіна-Фасо Буркіна-Фасо
Гамбія Гамбія
Мова мови фула (фульфульде)
Релігія мусульмани-суніти; традиційні культи (Анімізм);

Фульбе (фульф. 𞤊𞤵𞤤𞤩𞤫, Fulɓe) — справіку скотарський напівкочовий народ, розсіяний більшими або меншими групами майже у всіх країнах Західної та Центральної Африки в смузі субсахарських саван.

Чисельність і території проживання[ред. | ред. код]

Загальна чисельність — 18,2 млн осіб (оцінка на 1987 рік), з них у Нігерії 11 млн осіб, Гвінеї 2,1 млн осіб, Сенегалі 1,15 млн осіб (1,95 млн осіб — дані 1995 року), Малі 1,1 млн осіб, Камеруні 0,93 млн осіб, Нігері 0,63 млн осіб, Буркіна-Фасо 0,55 млн осіб, Гвінея-Бісау 0,18 млн осіб, Беніні 0,15 млн осіб, Мавританії 0,15 млн осіб, Гамбії 0,214 млн осіб та інших країнах регіону.

Мова і релігія[ред. | ред. код]

Розмовляють мовою фульфульде, що належить до західно-атлантичної мовної родини (або за ін. класифікацією до західно-атлантичної підгрупи нігеро-конголезької групи конго-кордофанської сім'ї) і має сильне діалектне членування.

У релігійному відношенні фульбе переважно мусульмани-сунніти. Рівень писемності (90-і р. р. 20 ст.) — 15-25 %.

Історія[ред. | ред. код]

Дослідники влучно називають фульбе «циганами Західного Судану». Щодо походження народу єдиної думки не існує; версії, що є, однозначно хибують на ряд аспектів. Згідно з гіпотезою пращури фульбе переселилися в Західний Судан не пізніше кінця першого тис. з Сахари (?) і найближчими століттями (вже до 15 ст.) стали провідною силою в регіоні, впливаючи на ранньодержавні утворення Гана, Малі, Сонгаї, міста-держави народу хауса. У 19 ст. створили власні феодальні ісламські держави.

Традиційні заняття[ред. | ред. код]

Основне заняття — кочове скотарство (велика рогата худоба). Зараз невеликі групи фульбе осілі й займаються землеробством (сорго, рис, кукурудза, ямс).

Ремесла — чинбарство, ковальство, гончарство, ткацтво, фарбування тканин тощо.

Культура[ред. | ред. код]

Розвинутий фольклор — епос, легенди та перекази, казки, прислів'я та приказки.

Віра в амулети[1]. Багата танцювальна культура, зокрема чоловічі танці. Традиційне свято — геревол.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. див. напр. Онучко В. Г. Малийские этюды., М.: «Наука» ГРВЛ, 175 с., іл., С. 80 (рос.)

Джерела, посилання та література[ред. | ред. код]