Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фулі́нь (маньчж.: Fulin; кит. традиц.: 福臨; спрощ.: 福臨; піньїнь: Fúlín; 15 березня 1638 — 5 лютого 1661) — маньчжурський державний і політичний діяч. Імператор династії Цін (8 жовтня 1643 — 5 лютого 1661). Представник роду Айсін Ґьоро. Дев'ятий син Хуан Тайцзі, онук Нурхаці. 1644 року захопив китайську столицю Пекін й знищив китайську династію Мін. Близько 1659 року підкорив усю територію Китаю. Проводив жорстку централізаційну політику, викорінював корупцію, заборонив втручання євнухів у державні справи. Заклав основи процвітання маньчжурської династії. Був великим шанувальником китайської культури і книжності. Помер від віспи. Посмертне ім'я — Імператор Чжан. Храмове ім'я — Шіцзу. Девіз правління — Шуньчжі. Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імпера́тор Шуньчжі́ (кит. традиц.: 順治帝; піньїнь: Shùnzhì-dì).
Джерела та література [ред.]
- (укр.) Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
- (рос.) Непомнин О.Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.
Посилання [ред.]