Фундація Нобеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Медаль Нобеля
Офіси Фундації Нобеля розташовані в Стокгольмі

Фундація Нобеля (швед. Nobelstiftelsen) — приватна організація заснована 29 червня 1900 року для управляння фінансами та адмініструванням Нобелівських премій.[1] Фундація заснована на заповіті Альфреда Нобеля, винахідника динаміту.[2] У відомості організації знаходяться також і Нобелівські симпозіуми з важливих проривів у науці та з тем, що мають культурне та соціальне значення.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Альфред Нобель

Альфред Бернард Нобель (народжений 21 жовтня 1833 року в Стокгольмі, Швеція) був хіміком, інженером, новатором, виробником військової продукції та винахідник динаміту. У його власності була металургійна фірма Бофорс, перебування якої у власності Альфреда Нобеля надало їй значного поштовху до переходу до хімічного та гарматного виробництва — Бофорс займалася як виробництвом військової зброї (літаки, танки), так і виробництвом пороху тощо. Альфред Нобель запатентував 355 різних винаходів, серед яких винайдення динаміту найбільш відомий.[3] Нобель помер в 1896 році від стенокардії[4] у своїй віллі в Санремо, Італія, де він проживав останні роки свого життя.[5][6][7]

Заповіт Альфреда Нобеля від 25 листопада 1895 року
Портрет Альфреда Нобеля написаний Ґестом Флорманом

Заповіт Нобеля, на подив багатьох, містив вимогу, щоби його гроші були використанні для премій у фізиці, хімії, мирі, фізіології та медицині і, нарешті, літературі.[7][8] Хоча Альфред і написав декілька заповітів на протязі свого життя, останній був написаний трішки більше ніж рік до його смерті та був підписаний в Шведсько-Норвезькому клубі в Парижі 27 листопада 1895 року.[9] Нобель заповів 94% всього свого майна (31 мільйон Шведських крон) на заснування та забезпечення п’ятьох Нобелівських премій.[10] (На 2008 рік ця сума рівна 186 мільйонам доларів США.)

Фундація Нобеля[ред.ред. код]

Фундація Нобеля була заснована 29 червня 1900 року як приватна організація спеціально для управляння фінансами та адмініструванням Нобелівських премій.[11] Фундація базується на останньому побажанні та заповіті Альфреда Нобеля.[2] Спочатку заповіт Нобеля викликав багато скептицизму та критики і тому він був затверджений лише 26 квітня 1987 року Норвезьким парламентом Стортингом.[12] Невдовзі після цього були призначені члени Норвезького Нобелівського комітету, який присуджує премії з миру. Незабаром й інші присуджувальні організації були засновані: Каролінський Інститут — 7 червня, Шведська академія — 9 червня та Шведська королівська академія наук — 11 червня.[13][14] Далі Нобелівська фундація вирішувала питання пов’язанні з узгодженням основних засад присудження Нобелівської премії. В 1900 році створені статути Фундації Нобеля були обнародувані королем Оскаром II.[6][15]

В 1905 році Шведсько-норвезька унія була розірвана і тому відповідальність з присудження Нобелівських премій була розділена між цими двома країнами — Норвезький Нобелівський комітет став присуджувальним органом премії миру, тоді як Швеція присуджує всі інші премії.[15][12]

Примітки[ред.ред. код]

[15]

  1. Lemmel, Birgitta (2007-06-29). «The Nobel Foundation: A Century of Growth and Change». Nobel Foundation. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2007-10-30. 
  2. а б «The Nobel Foundation». Nobel Foundation. 2007-09-24. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2007-10-28. «The Nobel Foundation is a private institution established in 1900 based on the will of Alfred Nobel. The Foundation manages the assets made available through the will for the awarding of the Nobel Prize in Physics, Chemistry, Physiology or Medicine, Literature and Peace. It represents the Nobel Institutions externally and administers informational activities and arrangements surrounding the presentation of the Nobel Prize.» 
  3. «Biography of Alfred Nobel - Succeed through Studying Biographies». School for Champions. 2001-12-08. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2010-01-15. 
  4. «Alfred Nobel (1833 - 1896) - Find A Grave Memorial». Findagrave.com. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2010-01-15. 
  5. «Si-Facts_FS15b_ENG.bak» (PDF). Процитовано 2010-01-15. 
  6. а б AFP, "Alfred Nobel's last will and testament", The Local(5 October 2009): accessed 14 January 2009.
  7. а б «History - Historic Figures: Alfred Nobel (1833-1896)». BBC. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2010-01-15. 
  8. «Guide to Nobel Prize». Britannica.com. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2010-01-15. 
  9. http://resources.metapress.com/pdf-preview.axd?code=xu7j67w616m06488&size=largest
  10. "The Will of Alfred Nobel", nobelprize.org. Retrieved 6 November 2007.
  11. Lemmel, Birgitta (2007-06-29). «The Nobel Foundation: A Century of Growth and Change». Nobel Foundation. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2007-10-30. 
  12. а б «The Nobel Foundation - History». Nobelprize.org. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2010-01-15. 
  13. «Nobel Prize History —». Infoplease.com. 1999-10-13. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2010-01-15. 
  14. Encyclopædia Britannica. «Nobel Foundation (Scandinavian organization) - Britannica Online Encyclopedia». Britannica.com. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2010-01-15. 
  15. а б в "Nobel Prize" (2007), in Encyclopædia Britannica, accessed 15 January 2009, from Encyclopædia Britannica Online:
    « After Nobel’s death, the Nobel Foundation was set up to carry out the provisions of his will and to administer his funds. In his will, he had stipulated that four different institutions—three Swedish and one Norwegian—should award the prizes. From Stockholm, the Royal Swedish Academy of Sciences confers the prizes for physics, chemistry, and economics, the Karolinska Institute confers the prize for physiology or medicine, and the Swedish Academy confers the prize for literature. The Norwegian Nobel Committee based in Oslo confers the prize for peace. The Nobel Foundation is the legal owner and functional administrator of the funds and serves as the joint administrative body of the prize-awarding institutions, but it is not concerned with the prize deliberations or decisions, which rest exclusively with the four institutions.  »
    (англ.)