Фурма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Tuyeres.JPG
Фурма

Фу́рма (від нім.Form, форма), пристрій для подачі повітряного дуття в металургійні печі або для продування металевої ванни киснем при виплавці сталі або кольорових металів.

Фурми доменних печей[ред.ред. код]

Фурми, що використовуються на доменних печах являють собою порожнисту мідну вили́вану або зварну конструкцію особливої форми, близької до форми зрізаного конусу, у внутрішній порожнині фурми для її охолодження постійно циркулює вода. Внутрішній діаметр повітряних фурм коливається від 140 до 200 мм і обумовлюється необхідністтю отримання обтимальної швидкості витоку дуття з фурми. Фурми вставляються у фурменні прилади у фурменній зоні доменної печі. Дуття підводиться безпосередньо до фурм від повітропроводів за допомогою приладу для підведення дуття. Кількість фурм, що використовуються на доменній печі, залежить від її об'єму та діаметру горна і становить на сучасних доменних печах від 16 до 42.

Працюючи у досить важких умовах, фурми інколи перегорають, що призводить до необхідності їхньої заміни. Для заміни фурми зупиняють доменну піч — припиняють подачу у неї повітря (дуття), розбирають прилад для підведення дуття, витягають фурму, всавляють нову, збирають фурменний прилад і знову задувають доменну піч — подають у неї дуття.

Створення водоохолоджуваних повітряних фурм пов'язане з ім'ям Конді, який вперше використав їх 1802 року на заводі «Кальдер» у Шотландії.

Фурми інших агрегатів[ред.ред. код]

У вагранках і ватержакетних печах — отвір щілиновидного перетину в стінці агрегату. У конвертерах, мартенівських і двохванних сталеплавильних печах фурма — труба для подачі кисню з наконечником спеціальної конструкції і водоохолоджуваною сорочкою, забезпечена механізмом для підйому, опускання і заміни фурми. Крім кисню, через фурму можуть подаватися і порошкоподібні матеріали (наприклад, при киснево-конвертерному процесі).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]