Фурі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Субкультура фу́́рі (англ. furry), поєднує людей, які захоплюються антропоморфними тваринами в образотворчому мистецтві, анімації, художній літературі та дизайні. Відмінною рисою субкультури є прагнення до втілення образу антропоморфної тварини у творчості, або собі через ідентифікацію з нею.

Антропоморфною твариною прийнято вважати вигадану істоту, що поєднує у собі якості людини та тварини як в анатомічному, так і духовному плані.

Наділяються людськими якостями в основному хижі ссавці — леви, гепарди, лиси, вовки, а також гризуни. Ці звірі покриті хутром, тому у англомовних носіїв субкультури мають прізвисько «пухнасті» (furries). Це слово традиційно є назвою субкультури.

Субкультура furry тісно пов'язана з співтовариствами шанувальників диснеївської анімації: «Король-лев», «Chip and Dale Rescue Rangers», «Gummi Bears», «The Secret of NIMH». Саме в диснеївській анімації антропоморфна тварина повноцінно оживає, набуваючи ті чи інші риси людини, стає доброю або злою, боягузливою або хороброю.

Приклади антропоморфних тварин в анімації: Робін Гуд з одноіменного мультфільму має зовнішність лиса з деякими рисами людської анатомії та має людський розум; Сімба з мультфільму «Король-лев» — лев із стилізованою зовнішністю та здібністю розмовляти людською мовою; Поведінка Тода, лиса з мультфільму «Лисиць і мисливський пес», обумовлюється наявністю людських якостей, наявність яких у тварин можна тільки припускати.

Історія[ред.ред. код]

Антропоморфні тварини присутні у творчості різних епох: від античних міфів і легенд до сучасної анімації. У XX столітті основним популяризатором антропоморфного мистецтва були комікси та анімація, які і згуртували шанувальників того чи іншого твору у певні співтовариства. Завдяки розвитку інформаційних технологій, головним чином Інтернету, стихійно утворилося спільне співтовариство, що поєднало розрізнені групи шанувальників антропоморфної анімації вже не на основі симпатії до того чи іншого твору, а заради антропоморфності як такової. Так на початку 1990-х років у США з'явилося поняття furry, яке окреслило шанувальників антропоморфних тварин як єдине furry-співтовариство. З появою поняття furry, об'єднуюча роль анімації заслабла, тому що субкультура сама почала породжувати фурі-арт (як правило, некомерційні малюнки з фурі-тематикою).

Через нечисленність представників субкультури і нерівномірного розподілу по планеті, основним засобом їх спілкування є Інтернет. Російськомовні шанувальники фурі-сабкультури зустрічаються на каналах IRC Rusnet #furry та #yiff.

Субкультура[ред.ред. код]

Фурі-шанувальники в фурсьютах.

Поняття субкультури furry поєднує:

  • Шанувальників анімаційних фільмів або оповідань з участю антропоморфних тварин. Наприклад: мультфільм «The Lion King» або цикл романів «Редволл» письменника Брайена Джейкса.
  • Художників, що полюбляють малювати антропоморфних тварин, тобто митців фурі-арта.
  • Усіх, хто ототожнює себе з антропоморфними тваринами.

Представників субкультури поєднує різнобічний інтерес до антропоморфних тварин. Отже, головна ідея феномену furry це антропоморфні істоти.

Цей розподіл введений з метою створити опис, який відображає типові якості, які у різному ступені має кожен з представників субкультури furry. Наприклад, хтось може малювати антропоморфних вовків, важати себе антропоморфним вовком чи любити малюнки (або мультфільми) з антропоморфними вовками. Якщо у людини є хоча б одна з перерахованих якостей, то ймовірно він відносить себе до субкультури furry.

Шанувальники мультфільмів часто малюють улюблених персонажів, або пишуть оповідання про них. Подібний вид творчості позначується термінами фан-арт або фанфік (ці терміни використовується не тільки в субкультурі furry).

Важливо розрізняти феномен furry і субкультуру furry. Наприклад, субкультура драконів походить з феномену furry, але відрізняється від фурі-субкультури унікальними взаєминами між "драконами" та загальним устроєм їх співтовариства. Поняття «драконність» схоже на «фурність», єдина відміність це те, що саме драконів наділяють людськими якостями, а не тварин.

Представники субкультури furry активно використовують словотворення для позначення різних семантичних відтінків. Наприклад, від слова «фурі» що не має відмінка утворилося слово «фурь», що має відмінок та у різних контекстах може приймати різні значення.

  • Фурь - антропоморфна тварина, що зображена на малюнку чи описана у якомусь творі.
«Нещодавно вийшов фільм, у якому головний герой фурь!»
  • Фурями (фуріками, фьорами або просто пухнастими) можуть називати себе представники субкультури, які, окрім спільної цікавості до антропоморфних тварин, також уподібнюються їм. Були спроби формалізувати підвиди фурів, визначити чи пояснити їх особливості, але ці спроби не здобули успіху.
«Незабаром повинні підійти двоє фурів, обидва вовки, а потім ще один хуман»
  • Фурі (множина) - загальна назва усіх представників субкультури furry, незалежно від того, чи ототожнюють вони себе із антропоморфними тваринами, чи ні.
«Цікаво, чи є фурі у Мексиці?»

Феномен самоідентифікації[ред.ред. код]

Отже, особливістю субкультури furry є самоототожнення частини її представників з антропоморфними тваринами, що є прагненням походити на тварину своїми поведінкою та зовнішним виглядом, або переважно прагненням малювати певний вид тварин.

Кожен, хто ідентифікує себе як фурі, сприймає образ тварини по-своєму, естетизує саме ті риси тварини, які властиві його особистості. Практичного аспекту це не має, часто весь сенс полягає в самому процесі втілення бажання. При наявності певних навичок, відбувається втілення свого бачення фурі в персонажах некомерційних оповідань або малюнків.

Кількість ідентифікуючих себе як фурі в Росії та в Україні доходить близько до трьохсот осіб.

Як вони себе уявляють[ред.ред. код]

Примітка: Для стислості викладу під фурі мається на увазі людина, що ідентифікує себе антропоморфною твариною.

У фурі, в залежності від ступеня захоплення, можуть з'являться вторинні особливості - відкритість, привітливість та цікавість до себе подібних. Цікаво, що ці особливості часто тлумачаться фурями як унікальні їх відмінності від звичайних людей. Однак, як показує практика, фурі можуть знаходитись осторонь від співтовариства: бути закритими та непривітними, але при цьому не меншій ступені від інших фурі захоплюватися антропоморфними тваринами, малювати їх та ідентифікувати себе з ними.

Для тієї частини фурі, що зберігають тісний зв'язок із співтовариством, притаманне формування особливого фурьного стилю життя, який також характеризується більшим ступенем довіри та особливо теплими відносинами до себе подібних, участю в спільних заходах, зустрічах, походах. У Росії, починаючи з 2001 року, щорічно проводяться зустрічі російськомовних фурі. Американські і європейські furry-співтовариства здійснюють благодійні виставки фурі-арту та фурсьютів (костюмів тварин).

Спроби знайти спільні риси, притаманні фурі, нерідко виходять з культурних уявлень про тварину; при цьому підкреслюється незалежність, вільність від стереотипів, мізантропія. Останні властивості, дійсно мають місце, але при цьому вони не є тими унікальними особливостями фурі, що відрізняють їх від представників інших субкультур. Також не можна стверджувати, що усім фурі притаманні, наприклад, атеїзм чи вегетаріанство.

Нерідко цікавість фурі до тварин переміщується на людей з тваринними звичками.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Галереї фурі-арту[ред.ред. код]