Фурія (БпЛА)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Фурія (безпілотник))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
БпЛА А1-СМ «Фурія»
А1-СМ
Призначення: Літак-розвідник
Перший політ: травень 2014
Прийнятий на озброєння: 9 квітня 2020[1]
Період використання: 2014–дотепер
На озброєнні у:

 Національна гвардія Збройні сили України

Служба безпеки України
Виробник: ТОВ «Науково-виробниче підприємство „Атлон Авіа“»
Всього збудовано: 400
Модифікації: А1-С, А1-СМ, КС-1
Крейсерська швидкість: 65 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 130 км/год
Бойовий радіус: 50 км
Тривалість польоту: 3 год
Розмах крила: 2 м
Максимальна злітна: 6 кг

Фурія (БпЛА) у Вікісховищі

Фурія (БпАК А1-СМ «Фурія» UAS A1-CM “Furia”) — український безпілотний авіаційний комплекс розвідки та корегування вогню артилерії. Розроблений у 2014 році київським підприємством «Атлон Авіа».

Станом на 2021 рік було вироблено понад 100 комплексів у різних модифікаціях для потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України.

З 2014 року, безпілотний авіаційний комплекс активно застосовувався в ході проведення Операції об’єднаних сил на сході України для ведення повітряної розвідки і корегування вогню артилерії.[2]

З 2015 року прийнятий на озброєння Національної гвардії. У 2019-2020 роках БпАК пройшов повний перелік Державних випробувань. Офіційно прийнятий на озброєння Збройних Сил України у 2020 році за наслідками успішних державних випробувань[1].

Історія[ред. | ред. код]

Апарат був розроблений київським НВП «Атлон Авіа» 2014 року.

Влітку 2014-го пройшли випробування можливостей використання безпілотного літального апарату А1С «СІВЕР» на базі Чернігівського науково-випробувального центру ЗСУ, у підсумку яких Міністерством оборони України затверджена можливість його застосування для виконання низки завдань. Згодом, того ж 2014-го, від добровольців було отримано конкретне тактико-технічне завдання і уже восени відбулись перші постачання БпАК до Національної гвардії України[3].

Назву "Фурія" вигадали самі бійці, які використовують апарат майже з самого початку бойових дій на Донбасі. Першим батальйоном, який використовував «Фурію», був «Донбас»[4][5].

21 січня 2015 року відбулося перше представлення БпЛА А1-С.

22 липня 2015 нові безпілотні літальні апарати «Фурія» офіційно прийняті на озброєння Нацгвардією, повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.[6]

БПЛА «Фурія» також знаходяться на озброєнні Збройних сил України[7].

У 2016 році компанія представила замовнику глибоко модернізовану версію комплексу з індексом А1-СМ, яка пройшла відомчі випробування та була випробувана артилеристами в зоні бойових дій[3]. За оцінками розробників, вартість осучасненого комплексу А1-СМ буде не вищою за $150 тис. в цінах літа 2016 року[8].

«Фурія» та HMMWV, 2018 р.

За роки війни виробники доправили понад 100 комплексів А1-С та А1-СМ «Фурія» в зону АТО. Початково, комплекс складався із одного літального апарату, наземної станції, антенного комплексу, потім кількість літальних апаратів у складі комплексу зросла до двох, а вже останні вироби були з комплектацією трьох літальних апаратів[8][2].

Склад комплексу[ред. | ред. код]

Комплекс містить три БпЛА, три денні модулі корисного навантаження і два нічні модулі корисного навантаження, наземну станцію керування і обробки інформації, антени та додаткове обладнання[9][2].

Конструкція планера — «літне крило». При виготовленні безпілотника використовувалися склотканина, вуглецева тканина і карбон. Всі складові зроблені на потужностях підприємства «Атлон Авіа». Завдяки моніторам оператор може стежити за геоінформаційною системою з прив'язкою координат і GPS-позицій літака. Другий монітор призначений для ведення спостереження крізь оптичну камеру. Зображення передається в режимі дійсного часу[4].

Силовий агрегат електричного типу. Живлення забезпечують дві батареї по 16 тисяч мА/год. БпЛА обладнується денною і нічною системою спостереження і може перебувати в повітрі до трьох годин (залежно від погодних умов)[4].

Модифікації[ред. | ред. код]

  • А1-С — перша базова модель, котра надійшла в Нацгвардію як допомога від волонтерів 2014 року.
А1-СМ Фурія. Нововведення: новий вдосконалений кевларовий центроплан (фюзеляж), нове розташування внутрішніх елементів, нова геометрія вертикальних стабілізаторів зі збільшеною площею, легкозамінна силова установка з вібророзв'язкою, штатна парашутна посадка, легкозмінне корисне навантаження, нові бортові і наземні антени, додаткове програмне забезпечення та інше[10].

Технічні характеристики[11][ред. | ред. код]

Характеристика Значення Примітка
Тип літне крило
Злітна маса 5,5 кг
Максимальний радіус взаємодії < 50 км
Дальність польоту до 200 км
Силовий агрегат електричний двигун
Живлення дві акумуляторні батареї Li-ion акумулятори 42000 мАг
Тривалість польоту до 3 годин
Швидкість максимальна 130 км/год
Крейсерська швидкість 65 км/год
Корисне навантаження денна та нічна камера. до 1,5кг

Тактичні характеристики[ред. | ред. код]

  • Час розгортання з транспортного положення – 15 хв
  • Поєднана навігаційна система (ГНСС) та інерціальна навігаційна система
  • Можливість виконання польоту у способі радіомовчання
  • Захищені цифрові канали керування та передавання даних, стійкі до впливу засобів РЕБ
  • Визначення координат об’єктів (цілей) з точністю до 20м з можливістю автосупроводження
  • Корегування вогню артилерії з автоматичним розрахунком коректури
  • Автоматичне корегування вогню для декількох вогневих позицій
  • Можливість встановлення спеціального корисного навантаження (обладнання для ведення радіорозвідки, РХБ розвідки)

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Безпілотні комплекси БпАК «Фурія» служили в зоні АТО для виконання низки завдань, у тому числі із забезпечення роботи артилерії[12].

З початком великої московської навали в лютому 2022 року компанія-виробник була вимушена евакуюватись на захід України. Комплекси А1-СМ «Фурія» активно застосовуються на усіх напрямках дій українських артпідрозілів — як вдень, так і вночі. З огляду на становище, було істотно пришвидшено процес ремонту й відновлення БпЛА: якщо раніше відновлення пошкоджених комплексів у межах державного замовлення тривало чи не рік, то, за словами керівника компанії «Атлон Авіа»: «...сьогодні відновлення відбувається значно швидше. Йдеться про лічені дні. За тиждень ми відновлюємо десятки безпілотників»[13].

Галерея[ред. | ред. код]

Оператори[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

Станом на 2017 рік, комплекс пройшов відомчі випробування в МОУ і постачався в ЗСУ в межах держзамовлення. Проте не був прийнятий на озброєння офіційно.[16] Передавався до ЗСУ: у 2016 — 5 штук[7], у 2017 — 10 штук[16].

Прийнятий на озброєння Збройних Сил України наказом Міністерства оборони № 115 від 09.04.2020 року[14].

2020 року було передано «десятки» БпАК А1-СМ «Фурія», проведено ремонт та оновлення вже переданих комплексів[14].

Головний споживач розробки — артилерійські підрозділи бригад, де комплекс служить для розвідки та корегування вогню[14].

25 серпня 2022 року українська благодійна організація «Фонд Віктора Пінчука» передала 4-м бригадам Збройних Сил України 12 БпЛА «Фурія»[17].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б «Фурія» прийнятий на озброєння Збройних Сил України. 10.04.2020, «Український мілітарний портал»
  2. а б в «Атлон Авіа» - A1-CM Фурія — сайт розробника
  3. а б «Атлон Авіа» - Історія — сайт розробника
  4. а б в Беспилотный летательный аппарат А1-С «Фурия». Экономические известия. 06.04.2015. Архів оригіналу за 22.07.2015. Процитовано 22.07.2015. 
  5. Артилеристи в зоні АТО використовують безпілотник для стрільби по бойовиках. Лівий берег. 03.08.2014. Архів оригіналу за 28.08.2014. Процитовано 28.08.2014. 
  6. а б Нацгвардія отримала нові безпілотники
  7. а б Збройним силам передали п’ять українських безпілотників. Військова панорама. 9 лютого 2016. Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 9 лютого 2016. 
  8. а б Виробники розповіли, скільки коштуватиме новий український безпілотник. Військова панорама. 11 Aug 2016. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016. 
  9. Беспилотники «Фурия» от компании НВП «Атлон Авиа» поступят на вооружение армии. Укрінформ. 17.02.2016. Архів оригіналу за 14.07.2016. Процитовано 15.07.2016. 
  10. А1-С Фурія (r) v.2 // НПП «Атлон Авиа»
  11. Безпілотний авіаційний комплекс А1-СМ Фурія для розвідки та коригування вогню артилерії | Athlon Avia - Unmanned solutions (uk-UA). 4 березня 2020. Процитовано 11 червня 2023. 
  12. Безпілотні будні України. Військова панорама. 19 січня 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 19 січня 2017. 
  13. "Атлон Авіа" розгорнула форсований ремонт БПЛА "Фурія", які коригують вогонь артилеристів ЗСУ по армії РФ. Defense Express. 4 квітня 2022. 
  14. а б в г д Safronov Taras (26 грудня 2020). Військові отримали безпілотні комплекси А1-СМ «Фурія». Український мілітарний портал. 
  15. ЗА 4 РОКИ ЗСУ ОТРИМАЛИ БЛИЗЬКО 300 БПЛА ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНСЬКОЇ КОМПАНІЇ «АТЛОН АВІА» (ФОТО)
  16. а б Виробники дронів звернулися до Міноборони щодо замовлень на наступний рік. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 14 вересня 2019. 
  17. Фонд Пінчука передав військовим 12 БПЛА “Фурія”. Мілітарний. 25 серпня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]