Футзал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Futsal Wiki.jpg

Футза́л (від порт. futebol de salão та ісп. fútbol sala — «зальний футбол»), в Україні та інших країнах відомий і як міні-футбол — командна спортивна гра в залі за участю двох команд: 5 гравців у кожній, один з них воротар. На відміну від інших видів футболу (футбол на траві або шоубол, як його називають в Латинській Америці), гра відбувається на майданчику з твердим покриттям, позначеній лініями; не використовуються щитки чи бортики. У футзалі користуються меншим за розміром м'ячем із меншим відскоком, ніж звичайний футбольний м'яч. У грі наголошуються імпровізація, креативність та техніка, контроль м'яча та передачі в обмеженому просторі. За правилами футзал нагадує футбол.

Історія[ред.ред. код]

Футзал започаткувався в Монтевідео, Уругвай, в 1930 році, коли Хуан Карлос Серіані створив нову версію футболу для змагань в YMCA. В Бразилії ця версія футболу розвинулась на вулицях Сан-Паулу, і згодом були упорядковані нові правила. Цей вид спорту почав поширюватись всією територією Південної Америки, а його популярність призвела до появи керівного органу під назвою Міжнародна федерація футзалу (FIFUSA — Federación Internacional de Fútbol de Salón) разом з організацією чемпіонатів світу. Перший чемпіонат світу під егідою FIFUSA був проведений в Сан-Паулу в 1972 році, чемпіонами стали господарі турніру команда Бразилії. Ще більша кількість країн взяли участь у другому Чемпіонаті світу в Мадриді в 1985 році.

Невдовзі, ФІФА розпочала проводити свої власні змагання з футзалу та призначати свої власні правила гри. Відповідно до нових правил ФІФА, була покращена технічна сторона гри для гравців та глядачів. Суддя на лінії був замінений помічником судді і була дозволена необмежена кількість замін. Був запроваджений четвертий розмір футбольного м'яча, вага якого була збільшена для зменшення відскоку на 30% у порівнянні із звичайним м'ячем, що дало можливість пришвидшити гру і забивати голи головою.

Відносини ФІФА з членами своєї організації дозволили більшій кількості країн пізнати краще міні-футбол. Вперше ФІФА провела свій власний Чемпіонат світу з футболу в закритих приміщеннях в 1989 році в Роттердамі, Голандія. В 1992 році був проведений Чемпіонат світу з міни-футболу під егідою ФІФА в Гонконзі, а з 1996 року змагання почали називати Чемпіонат світу з футзалу. Іспанія поклала кінець домінуванню Бразилії в цих змаганнях, ставши чемпіонами два рази поспіль в 2000 та 2004 році. На останньому Чемпіонаті світу з футзалу в Ріо-де-Жанейро чемпіонами знову стали бразильці.

У 2002 році члени Панамериканської федерації з футзалу (PANAFUTSAL — The Pan-American Futsal Confederation) сформували Всесвітню асоціацію футзалу (AMF — World Futsal Association), міжнародний регулюючий орган, незалежний від ФІФА. ФІФА та AMF обидві продовжують визначати власні правила гри.

Футзал під егідою AMF має спільні корені з футзалом під егідою ФІФА. Поділ на два різних види спорту відбувся в 1980-і роки, коли ФІФА спробувала отримати контроль над футболом в залах і у неї виникли істотні розбіжності з PANAFUTSAL і FIFUSA. ФІФА заборонила використання слова «футбол» для іменування футболу в залі у версії PANAFUTSAL і FIFUSA. Через це на конгресі FIFUSA в 1985 році в Мадриді було прийнято рішення використовувати слово «futsal» («футзал»). Незабаром ФІФА також почала використовувати дане слово. Представники FIFUSA і країн-членів PANAFUTSAL неодноразово зустрічалися з представниками ФІФА, але досягти домовленості їм не вдалося.

Правила[ред.ред. код]

Як міжнародні керівні органи, ФІФА та AMF несуть відповідальність за підтримку та промульгацію офіційних правил своїх власних варіантів футзалу. Подібно футболу, футзал має свої правила, які визначають усі аспекти гри, включаючи можливість змін з урахуванням місцевих матчів та чемпіонатів. Правила гри з футзалу містять 17 пунктів.

Гравці, екіпіровка та суддівство[ред.ред. код]

Кожна команда складається з 5 гравців, один з яких є воротар. Максимальна кількість запасних гравців сім з необмеженою кількістю замін під час гри. Заміни можуть відбуватись навіть тоді, коли м'яч знаходиться в грі. Коли команда має менше, ніж три футболіста в команді, матч скасовується.

Екіпіровка футболістів складається з футболки з рукавами, шортів, гетрів, щитків, виготовлених з гуми або пластику і взуття на гумовій підошві. Воротар може носити спортивні штани, його екіпіровка має бути іншого кольору, щоб відрізнити його від інших гравців своєї команди та судді. Носити ювелірні вироби під час гри забороняється, як і інші предмети, які можуть становити небезпеку іншим гравцям.

Матч проводиться суддею, який забезпечує дотримання правил гри, і лише головний суддя має право перервати матч на випадок перешкоди проведення матчу зовні. Допомогу головному судді надає його помічник. Рішення, що приймаються суддями, є остаточними, і можуть бути змінені в разі, якщо судді вважають це необхідним, коли гра ще не поновилася. Окрім них є ще третій суддя та суддя-хронометрист, в якого є все необхідне для ведення обліку порушень в матчі. В разі заподіяння травми судді або його помічнику, третій арбітр може замінити другого.

Поле[ред.ред. код]

Майданчик виготовляється з дерева або синтетичного матеріалу, також можуть бути використані будь-які рівні, гладкі, не абразивні матеріали. Довжина площадки під час проведення міжнародних змагань варіюється в діапазоні 38-42 м, ширина 18-25 м. Під час проведення інших матчів вона може становити 25-42 м в довжину та 15-25 м в ширину. Висота стелі має бути не менше 4 м. Ворота прямокутної форми розташовуються по середині кожної лінії воріт. Відстань між внутрішніми краями стійок воріт має бути 3 м одна від одної, а нижня частина поперечини воріт має бути на висоті 2.2 м над поверхнею площадки. Сітка, виготовлена з коноплі, джуту або нейлону, кріпиться до задньої частини поперечини та стійок воріт. Нижня частина сітки прикріплюється до закругленої труби або інших підходящих способів кріплення. Товщина воріт в верхній частині 80 см та 1 м в нижній.

Перед кожними воротами розташований штрафний майданчик. Лінія, що позначає край штрафного майданчика, називається лінія штрафного майданчика. В районі штрафного майданчика воротарю дозволяється торкатися м'яча руками. Знак для пробивання пенальті розташований на відстані 6 м від лінії воріт по центру футбольних воріт. Інший знак для пробивання штрафного удару розташований на відстані 10 м від лінії воріт по центру футбольних воріт. Пенальті з відстані 6 м призначається у випадку порушення правил в зоні штрафного майданчика. Пенальті з відстані 10 м призначається у випадку, коли футболісти однієї команди зробили шість порушень правил. Вільний удар виконується з другої штрафної позначки, розташованої на відстані 10 м від лінії воріт.

Тривалість гри[ред.ред. код]

Стандартний матч складається з двох рівних таймів по 20 хвилин кожний. Тривалість кожного тайму може бути збільшена щоб дати можливість виконати пенальті або штрафний удар проти команди, гравці якої здійснили більш ніж 5 порушень правил. Перерва між двома таймами не може перевищувати 15 хвилин.

Під час деяких матчів, коли гра не може закінчитися нічиєю, переможець визначається трьома способами: м'яч, забитий в гостях, додатковий тайм та виконання пенальті. М'яч, забитий в гостях, означає, що коли команди зіграли внічию вдома та на виїзді, гол, забитий в гостьовому матчі рахується за два. Додатковий час складається з двох таймів тривалістю 5 хвилин. Якщо переможець не визначиться в додатковий час, пробиваються 5 пенальті футболістами кожної команди; команда, яка забила найбільше, стає переможцем. Якщо після виконання 5 пенальті переможця не виявлено, кожна команда продовжує виконувати по одному пенальті до тих пір, поки одна з команд не заб'є більше, ніж інша. На відміну від додаткового часу, голи, забиті в серії пенальті, не зараховуються до голів, забитих на протязі всього матчу.

Початок та поновлення гри[ред.ред. код]

На початку матчу підкинута вгору монета визначає, хто розпочне гру. Введення м'яча в гру з центра поля сигналізує про початок матчу, а також використовується для початку другого тайму та кожного додаткового періоду. Цю процедуру виконують кожний раз після забитого м'яча, коли інша команда розпочинає гру з центра поля. Після тимчасової зупинки гри з будь якої причини, не передбаченої Правилами гри, суддя вводить м'яч в гру в тому місці, де гра була зупинена за умови, що до зупинки м'яч перебував у грі і не перетнув бокову лінію площадки чи лінії воріт. Якщо м'яч іде за лінію воріт або бокову лінію, потрапляє в стелю, чи гра була зупинена арбітром матчу, м'яч знаходиться поза грою. Якщо м'яч потрапляє в стелю приміщення, гра поновлюється ударом на користь команди, суперник якої останнім торкнувся м'яча в тому місці, звідки вона потрапила в стелю.

Порушення правил[ред.ред. код]

Штрафний удар може бути призначений на користь команди суперника, якщо гравець спробував чи зробив підніжку своєму супернику, штовхнув, смикнув чи насів на свого опонента, вдарив чи спробував вдарити свого суперника. Затримка є порушенням, яке карається штрафним ударом. Всі порушення правил накопичуються. Прямий штрафний удар виконується там, де трапилось порушення, за винятком, якщо порушення було вчинене проти гравця команди, що захищається в своєму штрафному майданчику. В такому випадку вільний удар може бути виконаний з будь якого місця всередині штрафного майданчика. Пенальті призначається у випадку, коли футболіст зробив відповідне порушення правил в межах свого штрафного майданчика.

Непрямий вільний удар надається протилежній команді, коли воротар випустив м'яч з своїх рук а потім знову торкнувся його руками, якщо він взяв м'яч в руки, коли передачу йому відав його партнер по команді, або він контролює м'яч на своїй половині поля більш ніж 4 секунди. Непрямий вільний удар також надається протилежній команді, якщо футболіст грає небезпечно, навмисно блокує свого опонента, заважає воротарю суперників вести м'яч в гру руками, або що-небудь ще, коли гра зупиняється для попередження або видалення футболіста. Штрафний удар виконується з місця, де відбулось порушення.

Жовті та червоні картки також використовуються у футзалі. Жовта картка робить попередження футболістам за їх дії, а якщо вони отримують дві, їм показують червону картку, після якої вони покидають поле. Жовту картку показують у випадку, коли гравець проявляє неспортивну поведінку, незгоду, чинить постійні порушення Правил гри, затримує поновлення гри, не дотримується належної відстані від футболіста команди суперника, коли м'яч знову водиться в гру, порушує процедуру заміни, виходить на поле або коли його полишає без дозволу судді. Футболісту показують червону картку і видаляють з поля у випадку серйозного порушення Правил гри, агресивної поведінки, плювків на іншу особу, навмисної гри в м'яч руками в межах свого штрафного майданчика, щоб не дати суперникам забити гол (за винятком воротаря в межах свого штрафного майданчика). Також карається червоною карткою затримка суперника, що наближається до воріт і отримує можливість забити гол. Гравець, якому показали червону картку, має залишити поле. Запасний гравець може вийти на майданчик через дві хвилини після того, як його партнер по команді залишив поле. Якщо команда з п'яти гравців забила команді, в якої менше ніж 5 футболістів, інший гравець може розпочати гру з командою, в якої менше ніж 5 футболістів. Якщо кількість футболістів в командах однакова, коли забивається м'яч, або коли команда з меншою кількістю футболістів забиває гол, обидві команди залишаються з тією ж кількістю гравців.

Збірна України[ред.ред. код]

Збірна України з футзалу є одною з провідних команд Європи і світу, двічі здобувала срібні медалі Чемпіонатів Європи з футзалу, одного разу виходила до півфіналу Чемпіонату Світу з футзалу, а нападник збірної Сергій Корідзе двічі ставав кращим бомбардиром Чемпіонатів Європи. Студентська збірна України з футзалу двічі вигравала Чемпіонат Світу з футзалу серед студентів, а також декілька разів входила до числа призерів. На останньому чемпіонаті Європи (у 2005 році в Чехії) збірна України посіла 4 місце, а на останньому Чемпіонаті Світу з футзалу поділила 5-6 місця. За підсумками відбірних матчів, збірна України забезпечила собі участь у чемпіонаті Європи з футзалу 2007 року, що пройде в Португалії.

Основні відмінності в правилах футболу і футзалу[ред.ред. код]

Правило Футбол Футзал
Поле На відкритому повітрі, покриття поля — трава. Розміри приблизно 100*60 метрів. В залі, покриття поля — паркет (або інше схоже). Розміри приблизно 30 * 20 метрів.
Ворота Розміри 8 ярдів (7.32 метри) * 8 футів (2.44 метри). Розміри 3 * 2 метри.
М'яч Розмір 5 Розмір 4 (трохи менший і трохи важчий)
Час Два тайми по 45 хвилин «брудного» часу. Два тайми по 20 хвилин «чистого» часу (враховується тільки час, коли м'яч знаходиться в грі).
Заміни За гру дозволено зробити не більше 3-х замін. Гравець, якого було замінено, не може знову вийти на поле. Для проведення заміни гру зупиняють. За гру дозволено робити будь-яку кількість замін. Гравець, якого було замінено, може знову вийти на поле. Заміни дозволено робити не перериваючи гри.
Аути та вільні удари. Коли м'яч виходить за лінію воріт, воротар виконує вільний удар ногою. М'яч з ауту вводиться в гру руками. Коли м'яч виходить за лінію воріт, воротар вкидає його в поле рукою. М'яч з ауту вводиться в гру ногою.

Посилання[ред.ред. код]