Фучік Юліус
| Юліус Фучік Julius Fučík |
|
|---|---|
 |
|
| Відомості | |
| Дата народження | 18 липня 1872 |
| Місце народження | Прага |
| Дата смерті | 15 вересня 1916 (44 роки) |
| Місце смерті | Берлін |
| Роки творчої діяльності |
1897-1915 |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Жанр | Військова музика, марші, класична музика |
Юліус Фучік (чеськ. Julius Fučík, 18 липня 1872, Прага ― 25 вересня 1916, Берлін) ― австро-угорський композитор та диригент чеського походження.
Біографія [ред.]
Народився 1872-го року у сім'ї дрібного ремісника. У віці 13-ти років вступив до Празької консерваторії за класом фаготу, скрипки та компанування. В останні півроку навчання компанування викладав Антонін Дворжак.
По закінченню косерваторії Фучіка призвали на військову службу до 49-го піхотного полку. Після демобілізації у 1894 році він повертається до Праги. Мільде — у минулому викладач Юліуса — пропонує йому вакансію у Львові та той не наважився полишити Прагу й організував Чеське камерно-духове тріо. Перший концерт новоствореного колективу завершився повним фіаско та згодом, завдяки новим творам, молодого композитора виступи стали більш успішними. У той же час окрім тріо Фучік грає в празькому Німецькому театрі у якості другого фаготиста. Зрештою, так нічого й не досягши, він покидає Прагу й переїздить до Загребу.
У віці 25-ти років Фучік вирішує стати військовим капельмейстером, розпочавши свою діяльність військового музики у 86-му піхотному полку з дислокацією в Сараєво. В 1900 році полк перевели до Будапешту, у місті з кількома театральними та 5-ма полковими оркестрами оркестра Фучіка виборює перше місце за популярністю й виходить на провідне місце. Саме перебування у Будапешті стає зоряним часом композитора, там же він знайомиться зі своєю нареченою Христиною Хардегг, котра викладала німецьку мову угорському панству.
В 1909-му полк передислоковують до Суботиці, 1910-го Фучік перевівся до 92-го полку (з дислокацією в Терезині). Полковий оркестр за короткий час композитор робить одним зі зразкових та організовує з ним концерт у Празі. Але на батьківщині йому не раді — колег дратує зростаюча популярність Юліуса та його жінка-німкеня. Через деякий час Фучік змушений давати концерти переважно лише на курортах північної Чехії.
У лютому 1912-го в Берліні влаштовується Австрійський бал, на котрий для виступу запрошують й Фучіка з полковими музиками. Німецька публіка була у захваті від оркестру — на окремих концертах збиралося до 10 тис. чоловік. Брат Фучіка Рудольф рекомендує йому переїхати до Берліну. 31 липня 1913 року Юліус подає у відставку й разом з жінкою переїздить, на новому місці він засновує музичне видавництво «Tempo» та оркестр чеських музик.
Незабаром почалася Перша світова війна. У лютому 1915-го в композитора прогресує невиліковна хвороба, котра наступного року звела його в могилу. Поховано Фучіка на Вишеградському кладовищі Праги.
Твори [ред.]
 |
|
||||
| При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку. | |||||
Доробок Фучіка складає 323 опуси. Композиції військової тематики складають приблизно чверть, решта — симфонічні, камерні, та концертні твори. Найвідомішими з його маршів є «Вихід гладіаторів» (нім. Einzug der Gladiatoren) та «Флорентійський марш» (нім. Florentiner Marsch), а також:
- Bosniaken, op. 66
- Triglav, Slowenischer Marsch, Opus 72
- Ungarischer Marsch, Opus 81
- Unter der Admiralsflagge, Marsch, Opus 82
- Magyar Indulo, Opus 97
- Attila Indulo, op. 211
- Salve Imperator, Opus 224
- Danubia, Marsch, Opus 229
- Hercegovac, Marsch, Opus 235
- Leitmeritzer Schützenmarsch, op. 261
та інші
Посилання [ред.]
 |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
|
