Фіалка запашна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фіалка запашна
Viola-odorata-closeup.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Фіалкові (Violaceae)
Рід: Фіалка (Viola)
Вид: Фіалка запашна
Біноміальна назва
Viola odorata
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 97441
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Viola odorata

Фіа́лка запашна́ (Viola odorata L.) Місцеві назви — фіалка пахуча, кінські копитця, підлісок.

Багаторічна трав'яниста ранньовесняна рослина родини фіалкових, 5-15 см заввишки з прикореневою розеткою при основі стебла, з повзучим малорозгалуженим кореневищем і з повзучими надземними пагонами. Листки чергові, широкоовальні, ниркоподібні або округло-яйцеподібні, при основі глибокосерцеподібні, верхівка листкової пластинки тупа, по краю городчаста, темно-зелена, короткопухнаста або гола. Прилистки яйцеподібно-ланцетні з торочками, довжина яких менша половини ширини прилистків. Черешки довгі. Квітки запашні, поодинокі, на довгих квітконіжках, неправильні, роздільнопелюсткові, оцвітина подвійна, з п'яти тупих чашолистків і п'яти різних пелюсток. Нижня пелюстка з шпоркою, на верхівці виїмчаста, інші — округлі; бічні пелюстки менші від інших. Віночок синьо-фіолетовий, рідше рожевий або білий. Тичинок п'ять, з короткими нитками і лускоподібними придатками, що піднімаються над пиляками. Маточка одна, зав'язь верхня, стовпчик короткий, приймочка потовщена із загнутим донизу носиком. Плід — куляста пухнаста коробочка, що відкривається трьома стулками.

Фіалка запашна росте по всій Україні в листяних, рідше мішаних лісах і в чагарниках. Тіньолюбна. Цвіте у квітні-травні. Заготовляють у районах поширення.

Близький вид[ред.ред. код]

Фіалка дивна (V. mirabilis L.) Відрізняється від попереднього виду товстим дерев'янистим висхідним кореневищем. Квітки, що з'являються в пазухах прикореневих листків, запашні, звичайно неплідні. Після появи перших квіток у пазухах внутрішніх прикореневих листків з'являються стебла з короткими квітконосами, на яких розвиваються пазушні плідні квітки. Росте в листяних, рідше мішаних лісах, у чагарниках. Тіньолюбна рослина. Поширена на Поліссі, в Лісостепу, рідко в Степу. Цвіте у квітні-червні.

Збирання, переробка та зберігання[ред.ред. код]

Фіалку запашну збирають навесні та влітку з квітками, листками та кореневищами з коренями. Сировину сушать на горищі або в добре провітрюваному приміщенні, розстеливши на папері чи тканині тонким шаром. Висушену сировину зберігають у картонних або фанерних коробках, вистелених папером. У зв'язку з хижацькою заготівлею фіалок на букети, особливо фіалки запашної, вони потребують охорони.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979.