Фідіппід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пам'ятник Фідіппіду на дорозі в Марафон

Фідіппід (грец. Φειδιππίδης) - грецький воїн, що приніс звістку в Афіни про перемогу греків над персами в битві при Марафоні (12 вересня 490 року до н. е.) і помер тут же від знемоги і крововтрати.

Легенда[ред.ред. код]

Як найкращий бігун, незадовго до битви Фідіппід був направлений до Спарти, щоб передати прохання надіслати спартанське військо на допомогу в разі поразки. Вибігши вранці, він менш ніж за добу здолав бігом по гірських дорогах 1240 стадій (238 км), досягнувши мети «рано на зорі наступного дня», повідомляє історик Геродот (бл. 484 до н. е. - бл. 425 до н. е.). Потім, не отримавши зрозумілої відповіді, негайно повернувся назад. Греки зрозуміли, що допомоги не буде і програвати битву не можна.

Не маючи достатнього часу на відпочинок, Фідіппід, як і усі чоловіки (у ті часи греки воювали в строю до 60-річного віку), взяв участь в жорстокій 6-годинний битві з більшим у 10 разів супротивником і відразу після перемоги поранений та знесилений побіг в Афіни, де жінки і діти з острахом чекали вирішення своєї долі.

Право принести звістку про перемогу вважалося у греків почесною нагородою, гідною героїв, і мужній Фідіппід зажадав це право. Звістку в Афіни несли кілька бігунів, але Фідіппід, який не звик програвати, і в той раз доклав усіх зусиль, щоб бути першим. І це йому вдалося. Добігши до Афін без зупинок, він встиг крикнути «Радійте, афіняни, ми перемогли!» (грец. Νενικήκαμεν) і впав замертво.

Сучасність[ред.ред. код]

Спорт[ред.ред. код]

Марафон[ред.ред. код]

Докладніше: Марафон

Подвиг Фідіппіда вважався абсолютно фантастичним для перших спортсменів-любителів[1]сучасності. Коли 1896 року в Афінах проходили перші сучасні Олімпійські ігри, за пропозицією французького філолога Мішеля Бреаля на честь Фідіппіда було влаштовано перший спортивний забіг легендарним маршрутом між Марафоном і Афінами (40 км). Під час Олімпійських ігор в Лондоні дистанція була трохи збільшена до 42 км 195 м, щоб фініш знаходився біля королівського палацу.

Спартатлон[ред.ред. код]

Монумент переможців Спартатлону
Докладніше: Спартатлон

Ґрунтуючись на легенді про Фідіппіда, п'ять офіцерів британських ППС на чолі з Джоном Фоденом відправилися в 1982 році в Грецію з офіційною експедицією для перевірки, чи можливо було подолати близько 250 кілометрів за півтора дня. [2] Світовий рекорд у добовому бігу тоді дорівнював 272 км; пізніше він був покращений до 290 (шосе) і 303,5 (стадіон). Три бігуни успішно завершили дистанцію: Джон Фоден (37:37), Джон Шолтенс (34:30) і Джон Маккарті (39:00)[3]. З 1983 міжнародний пробіг Спартатлону проводиться щорічно в кінці вересня на дистанції 246 кілометрів.

Рекорди траси[ред.ред. код]

Культура[ред.ред. код]

  • У фільмі «Гігант Марафону[en]», Італія, 1959) роль Фідіппіда (у фільмі названий Філіппідом) грав Стів Рівз.
  • У фільмі Історія марафону: Подорож героя (1991), в якому розповідається історія марафону, роль Фідіппіда зіграв Яніс Курос.

Критика[ред.ред. код]

  • Геродот народився через кілька років після Битви при Марафоні і описав її через 30-40 років.
  • Легенда про те, що Фідіппід пробіг з Марафону в Афіни, вперше з'явилася у Плутарха в есе «Слава Афін» в першому столітті нашої ери, що сталося більше ніж через 550 років після битви при Марафоні

Примітки[ред.ред. код]

  1. кращі результати скороходів-професіоналів XIX століття рівні чи краще за досягнення Фідіпіда (див., наприклад, Чемпіонат світу в 6-добовому бігу 1879, або Менсен Ернст[en]
  2. Маються на увазі складні умови конкретної траси.
  3. Spartathlon 1983-2007, page 23, Published by the International Spartathlon Association, Athens, Greece (англ.)

Посилання[ред.ред. код]

Логотип Вікітеки
У Вікіджерелах є оригінали текстів