Фікобіліни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фікобіліни (від грец. φύκος — водорості и лат. bilis — жовч) — тетрапірольні пігменти (біліни) являють собою пігменти червоних і синьо-зелених водоростей. Це тетрапіроли з відкритим ланцюгом (немає магнію і фітолу), є складовою частиною (хромофорними групами) фікобілінпротеїнів (глобулярних білків), з якими, на відміну від перших 2 груп пігментів, пов'язані міцними ковалентними зв'язками. Амінокислоти у фікобелінах складають 85%, вуглеводи — 5%, хромофори — 4-5%. Загальний вміст фікобелінів у водоростях досягає 20% (на суху масу). Локалізовані фікобеліни у клітині в особливих частках — фікобілісомах.

Фікобіліпротеїни поділяються на три основні групи:

  1. Фікоеритрини — білки червоного кольору з максимумом поглинання від 498 до 568, флуоресценцією 575–578;
  2. Фікоціаніни — синьо-голубі білки (585–630, 635–647);
  3. Алофікоціаніни — сині білки (585–650, 660).

У воді на глибині 34 м зникають червоні промені, 177 м — жовті, 322 м — зелені, 500 м і глибше — повна темрява. Тому у верхніх шарах трапляються зелені водорості, глибше — синьо-зелені, ще глибше — червоні (за В. Т. Енгельманом (1881–1884) — хроматична комплементарна адаптація водоростей).

У водоростей фікобіліни виконують функції хлорофілу.

Джерела[ред.ред. код]

  • Мусієнко М. М. Фізіологія рослин. Підручник. 2-е вид., вип. та доп. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 392 с.


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.