Фіктивний капітал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фіктивний капітал — капітал в цінних паперах (акціях, облігаціях і ін.), що дає право їх власникам регулярно привласнювати частину додаткової вартості у вигляді дивіденду або відсотка.

Фіктивний капітал на відміну від реального не представляє матеріально-речові або духовні цінності, а на відміну від позикового немає грошовий капітал. Фіктивний капітал не функціонує безпосередньо у виробничому процесі і спотворює реальні економічні відносини, створює ілюзію, ніби цінні папери утворюють дійсний капітал і приносять дохід поза зв'язком з відтворенням. Такий капітал сам по собі не створює дохід, прибуток, а лише сприяє перерозподілу доходу.

Історія[ред.ред. код]

Поняття фіктивний капітал було сформульовано німецьким економістом К.Марксом (1818–1883) в ході аналізу позичкового капіталу як перетвореної форми грошового капіталу, поява якого пов'язана з відокремленням капіталу-власності від капіталу-функції.

Умови виникнення та форми[ред.ред. код]

Виникнення фіктивного капіталу обумовлено розвитком кредитної системи та фінансового посередництва як самостійної сфери діяльності. На відміну від позикового капіталу, формою руху якого є кредит, фіктивний капітал являє собою використання кредиту як капіталу.

К. Маркс виділяв кілька форм фіктивного капіталу:

  • У першу чергу це емітованих банками кредитні знаряддя обігу - банкірський вексель і банкноти, не забезпечені золотом. Видаючи кредит за допомогою випуску в обіг «кредитних знаків», не забезпечених жодними реальними цінностями, банки перетворюють їх на «капітал, що приносить відсотки». У тій частині, в якій банківський капітал утворюється шляхом кредитної емісії, він є фіктивним.
  • Інша форма фіктивного капіталу - «капітал державного боргу», представлений облігаціями державної позики, які приносять їх власникам певний дохід, хоча сума грошей, відданих державі в позику, не тільки не функціонує як реальний капітал, але може бути вже давно витраченої.