Філадельфія (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Філадельфія
Philadelphia
Philadelphia imp.jpg
Жанр драма
Режисер Джонатан Деммі
Продюсер Рональд М. Бозман
Джонатан Деммі
Гарі Гоецман
Сценарист Рон Нісванер
У головних
ролях
Том Хенкс
Антоніо Бандерас
Джейсон Робардс
Дензел Вашингтон
Оператор Так Фудзимото
Композитор Говард Шор
Дистриб'ютор  TriStar Pictures
Тривалість  125 хв.
Мова  англійська
Країна  США США
Рік  1993
Рейтинг MPAA: PG-13
IMDb ID 0107818
Кошторис  26 млн. $
Касові збори  129 млн. $

«Філадельфія» (англ. Philadelphia) — драма режисера Джонатана Деммі, завоювала дві премії «Оскар» — за найкращу чоловічу роль і саундрек до фільму, а також призи міжнародних кінофестивалей. «Філадельфія» стала одним із перших фільмів на тему гомосексуальності, СНІДу і гомофобії. В основу сюжету покладена реальна історія адвоката Джеффрі Боуерса, котрий в 1987 році подав в суд на юридичну фірму «Baker & McKenzie» за те, що був несправедливо звільнений.

Сюжет[ред.ред. код]

Успішного молодого адвоката Ендрю Бекета звільняють з роботи — з юридичної фірми «Вайлт Вівер» — по причині його «некомпетентності». Справжній мотив звільнення інший: менеджерам стало відомо, що він хворий на СНІД гей. Ендрю вирішує судитися із своїми колишніми роботодавцями і шукає собі представника у суді. Але всі адвокати, до котрих він звертається, відмовляються йому допомагати. Так діє спочатку і чорношкірий соціальний адвокат гомофоб Джо Міллер, котрий боїться заразитися ВІЛ через рукостискання. Ендрю вирішує захищати свої інтереси в суді самостійно. В бібліотеці він знаходить відповідний закон і тут же випадково зустрічає Джо, котрий в ім'я законності і справедливості погоджується вести його справу.

В ролях[ред.ред. код]

Саундтреки[ред.ред. код]

Назва композиції Виконавець
1 Streets Of Philadelphia[1] Брюс Спрінгстін
2 Philadelphia Neil Young
3 Yes Means Yes Sensible Shoes
4 Please Send Me Someone To Love Sade
5 I Don’t Wanna Talk About It Indigo Girls
6 Laudate Dominum Барбара Хендрікс
7 Sister Rosa Neville Brothers
8 Ibo Lele (Dreams Come True) RAM
9 It’s In Your Eyes Pauletta Washington
10 All The Way Gary Goetzman
11 God Rest Ye Merry Gentlemen Сірілл Уоттерс
12 Non temer amato bene Люсія Попп
13 Have You Ever Seen The Rain Spin Doctors
14 Dulcissimum Convivium Барбара Хендрікс
15 Lovetown Пітер Гебріел
9 Heaven Q. Lazzarus
10 Mr. Sandman The Flirtations
11 La Mamma Morta Марія Каллас
12 O nume tutelar Марія Каллас
13 Ebben? ne andrò lontana Марія Каллас
14 Ecco: respiro appena Марія Каллас

Суперечки[ред.ред. код]

Фільм став другою високобюджетною картиною Голлівуду (після фільму «Оркестр продовжує грати»), в котрому геї та лесбійки зображені реалістично. Картина спочатку містила сцени близькості між героями Хенкса та Бандераса, в тому числі одну в ліжку. В деяких DVD- виданнях фільму вона включена.[2] Сім'я Джеффрі Боуерса подала в суд на творців фільму, котрі використали історію життя Джеффрі в якості основи сюжету без відповідного дозволу. Члени сім'ї стверджували, що 54 сцени фільму настільки схожі на події життя Боуерса, що немає жодних сумнівів, що саме його історія стала відома кінематографістам з інтерв'ю членів сім'ї[3] і лягла в основу сюжету. Незабаром позов був відкликаний в результаті угоди, подробиці якої невідомі. Творці фільму зізналися, що, дійсно, фільм заснований в тому числі на подіях життя Боуерса.[4]

Критика[ред.ред. код]

Фільм був добре сприйнятий критиками і отримав 74 проценти «свіжого» рейтингу на сайті «Rotten Tomatoes», а також 87 процентів рейтингу користувачів.[5] Картина зайняла 20-те місце в списку 100 найнадихаючих американських фільмів за 100 років, а Ендрю Бекет знаходиться на 49 місці списку 100 найкращих героїв і лиходіїв за версією Американського інституту кіномистецтва.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Soundtracks for Philadelphia
  2. Philadelphia. Dir. Jonathan Demme. Perf. Tom Hanks, Denzel Washington. TriStar Pictures, 1993.
  3. Pristin, Terry (March 11, 1996), «Philadelphia Screenplay Suit to Reach Court», New York Times, http://query.nytimes.com/gst/fullpage.html?res=9405E3DB1039F932A25750C0A960958260&sec=&spon=&pagewanted=all, процитовано 2008-02-25 
  4. «Philadelphia Makers Settle Suit», New York Times, March 20, 1996, http://query.nytimes.com/gst/fullpage.html?res=9502E6D91739F933A15750C0A960958260, процитовано 2008-02-25 
  5. Philadelphia