Філадельфія (фільм)
| Філадельфія | |
|---|---|
| Philadelphia | |
 |
|
| Жанр | драма |
| Режисер | Джонатан Деммі |
| Продюсер | Рональд М. Бозман Джонатан Деммі Гарі Гоецман |
| Сценарист | Рон Нісванер |
| У головних ролях |
Том Хенкс Антоніо Бандерас Джейсон Робардс Дензел Вашингтон |
| Оператор | Так Фудзимото |
| Композитор | Говард Шор |
| Дистриб'ютор | TriStar Pictures |
| Тривалість | 125 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |  США |
| Рік | 1993 |
| Рейтинг | MPAA: PG-13 |
| IMDb | ID 0107818 |
| Кошторис | 26 млн. $ |
| Касові збори | 129 млн. $ |
«Філадельфія» (англ. Philadelphia) — драма режисера Джонатана Деммі, завоювала дві премії «Оскар» — за найкращу чоловічу роль і саундрек до фільму, а також призи міжнародних кінофестивалей. «Філадельфія» стала одним із перших фільмів на тему гомосексуальності, СНІДу і гомофобії. В основу сюжету покладена реальна історія адвоката Джеффрі Боуерса, котрий в 1987 році подав в суд на юридичну фірму «Baker & McKenzie» за те, що був несправедливо звільнений.
Зміст |
Сюжет [ред.]
Успішного молодого адвоката Ендрю Бекета звільняють з роботи — з юридичної фірми «Вайлт Вівер» — по причині його «некомпетентності». Справжній мотив звільнення інший: менеджерам стало відомо, що він хворий на СНІД гей. Ендрю вирішує судитися із своїми колишніми роботодавцями і шукає собі представника у суді. Але всі адвокати, до котрих він звертається, відмовляються йому допомагати. Так діє спочатку і чорношкірий соціальний адвокат гомофоб Джо Міллер, котрий боїться заразитися ВІЧ через рукопотисання. Ендрю вирішує захищати свої інтереси в суді самостійно. В бібліотеці він знаходить відповідний закон і тут же випадково зустрічає Джо, котрий в ім'я законності і справедливості погоджується вести його справу.
В ролях [ред.]
- Том Хенкс Ендрю Бекет;
- Антоніо Бандерас Мігель;
- Джейсон Робардс, Чарльз Уілер;
- Дензел Вашингтон Джо Міллер.
Саундтреки [ред.]
| № | Назва композиції | Виконавець |
|---|---|---|
| 1 | Streets Of Philadelphia[1] | Брюс Спрінгстін |
| 2 | Philadelphia | Neil Young |
| 3 | Yes Means Yes | Sensible Shoes |
| 4 | Please Send Me Someone To Love | Sade |
| 5 | I Don’t Wanna Talk About It | Indigo Girls |
| 6 | Laudate Dominum | Барбара Хендрікс |
| 7 | Sister Rosa | Neville Brothers |
| 8 | Ibo Lele (Dreams Come True) | RAM |
| 9 | It’s In Your Eyes | Pauletta Washington |
| 10 | All The Way | Gary Goetzman |
| 11 | God Rest Ye Merry Gentlemen | Сірілл Уоттерс |
| 12 | Non temer amato bene | Люсія Попп |
| 13 | Have You Ever Seen The Rain | Spin Doctors |
| 14 | Dulcissimum Convivium | Барбара Хендрікс |
| 15 | Lovetown | Пітер Гебріел |
| 9 | Heaven | Q. Lazzarus |
| 10 | Mr. Sandman | The Flirtations |
| 11 | La Mamma Morta | Марія Каллас |
| 12 | O nume tutelar | Марія Каллас |
| 13 | Ebben? ne andrò lontana | Марія Каллас |
| 14 | Ecco: respiro appena | Марія Каллас |
Суперечки [ред.]
Фільм став другою високобюджетною картиною Голлівуду (після фільму «Оркест продовжує грати»), в котрому геї та лесбіянки зображені реалістично. Картина спочатку містила сцени близькості між героями Хенкса та Бандераса, в тому числі одну в ліжку. В деяких DVD- виданнях фільму вона включена.[2] Сім'я Джеффрі Боуерса подала в суд на творців фільму, котрі використали історію життя Джеффрі в якості основи сюжету без відповідного дозволу. Члени сім'ї стверджували, що 54 сцени фільму настільки схожі на події життя Боуерса, що немає жодних сумнівів, що саме його історія стала відома кінематографістам з інтерв'ю членів сім'ї[3] і лягла в основу сюжету. Незабаром позов був відкликаний в результаті угоди, подробиці якої невідомі. Творці фільму призналися, що, дійсно, фільм заснований в тому числі на подіях життя Боуерса.[4]
Критика [ред.]
Фільм був добре сприйнятий критиками і отримав 74 проценти «свіжого» рейтингу на сайті «Rotten Tomatoes», а також 87 процентів рейтингу користувачів.[5] Картина зайняла 20-те місце в списку 100 найнадихаючих американських фільмів за 100 років, а Ендрю Бекет знаходиться на 49 місці списку 100 найкращих героїв і лиходіїв за версією Американського інституту кіномистецтва.
Посилання [ред.]
- Філадельфія на сайті Internet Movie Database (англ.)
Примітки [ред.]
- ↑ Soundtracks for Philadelphia
- ↑ Philadelphia. Dir. Jonathan Demme. Perf. Tom Hanks, Denzel Washington. TriStar Pictures, 1993.
- ↑ Pristin, Terry (March 11, 1996), «Philadelphia Screenplay Suit to Reach Court», New York Times, http://query.nytimes.com/gst/fullpage.html?res=9405E3DB1039F932A25750C0A960958260&sec=&spon=&pagewanted=all, процитовано 2008-02-25
- ↑ «Philadelphia Makers Settle Suit», New York Times, March 20, 1996, http://query.nytimes.com/gst/fullpage.html?res=9502E6D91739F933A15750C0A960958260, процитовано 2008-02-25
- ↑ Philadelphia
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Філадельфія (фільм) |
