Філарете

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Філарете
Антоніо ді П'єтро Аверліно
Filarete, nerone, 1475-1500 ca., recto.JPG
Медаль на честь Філарете
Ім'я при народженні Антоніо ді П'єтро Аверліно
Дата народження 1400
Місце народження можливо у Флоренції
Дата смерті 1469
Місце смерті Флоренція
Національність італієць
Громадянство Італія
Навчання у Лоренцо Гіберті
Напрямок Відродження
Роки творчості 1430-1467
Покровитель Папа римський Євген IV, володар Мілану Франчєско Сфорца
Вплив на будівничих Мілану та Флоренції
Твори бронзові двері базиліки Сан П'єтро, вежа в замку Сфорца, Мілан, Великий шпиталь, Собор в місті Бергамо

Філарете (справжнє ім'я Антоніо ді П'єтро Аверліно, прізвисько Філарете італ. Filarete — улюблинець слави, бл. 1400 — бл. 1467 чи 1469) італійський архітектор доби Відродження, скульптор, теоретик архітектури.

Біографія[ред.ред. код]

Точних даних про рік та місце народження митця не збережено. За припущеннями, народився у Флоренції. Його головним вчителем вважають Лоренцо Гіберті.

Вежа Філарете в замку Сфорца, Мілан.

Звістка про майстра дісталась Риму. Папа римський Євген IV викликав Філарете у Рим, де він Дванадцять (12) років працював як скульптор над оздобами бронзових дверей старої базиліки Св. Петра, розібраної заради побудови нового собору за проектами Браманте, Рафаеля Санті, Мікеланджело.

Міланський період 1451–1465 рр[ред.ред. код]

На запрошення володаря міста Мілан, Франческо Сфорца, перебрався в Ломбардію, де працював як архітектор над удосконаленням замку Сфорца, Великого шпиталю (Оспедале Маджоре), собору в місті Бергамо. Серед знайомих Філарете в Мілані — відомий інженер і архітектор Арістотель Фіораванті.

Теоретик і практик архітектури ранішнього Відродження, він був вимушений працювати в умовах консервативних місцевих будівельних традицій, настояних на настановах пізньої готики. Філарете критично відгукувався на цю практику, що забезпечило йому появу ворогів в Мілані. Проекти Філарете в Мілані лише почали будувати за пропозиціями Філарете, але добудовували місцеві майстри і за власними консервативними традиціями. Готичні традиції місцевим майстрам були ближчі і зрозуміліші, ніж авангардні винаходи Філарете. Ображений Філарете покинув архітектурну практику і зосередився на архітектурній теорії. Він — автор власного « Трактату про архітектуру».

Трактат про архітектуру[ред.ред. код]

План ідеального міста Сфорцинда за проектом Філарете

Трактат побудований у формі діалогу. Найбільша його частина присвячена розповіді про два ідеальні міста — Плузіаполіс та Сфорцинду.

Ідеальне місто Сфорцинда названа так на честь міланського покровителя Філарете — Франческо Сфорца. План цього міста сильно контрастував з середньовічним, плутаним розплануванням і Флоренції, і Риму, і Мілану. В його основі симетрія, ясність, ідеальні геометричні фігури. В добу Відродження ідеальних міст не будували, але ідея не померла і була успадкована архітекторами північної Італії в нову добу. Сам трактат Філарете не був надрукованим. Але його копіювали і в рукописах він дійщов до 19 століття. У 1894 р. його надрукували. Оригінал трактату зберігає Національна Бібліотека міста Флоренція.

Джерела[ред.ред. код]

  • Михайлов Б. П. Трактат об архитектуре Антонио Аверлино (Филарете) // Сообщения Института истории искусств. — Вып.7: Архитектура. — М.: Издательство Академии наук СССР, 1956
  • Tigler P. Die Architekturtheorie des Filarete. — Berlin: 1963.
  • Bonfini A. La latinizzazione del Trattato d'architettura di Filarete(1488–1489). — Pisa: 2000.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]