Філокадій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ілюстрація Ruscus aculeatus і його листоподібні філокладії

Філокладії (від грец. Phýllon - листок і kládos - гілка, пагін) - видозмінені пагони рослин, в яких стебла набувають плескату листоподібну форму і виконують функцію фотосинтезу, а листя редуковані і представлені лусочками, розташованими по краях або на поверхні філокладію. У пазухах цих лускоподібних листків розвиваються суцвіття або одиночні квіти.

Деякі морфологи рослин відносять до філокладій тільки плоскі листкоподібні пагони, які швидко закінчують свій ріст, а довго зростаючі називають кладодієм, інші вважають ці терміни синонімами.

Філокладії зустрічаються у рослин різних родин, поширених головним чином у посушливих місцевостях. Вважають, що філокладії, як і філлодіі, служать пристосуванням до зменшення транспірації (холодок лікарський).

Філокладії були виявлені в скам'янілостях, які датуються ще пермськом періодом[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Karasev, E. V.; Krassilov, V. A.. "Late Permian phylloclades of the new genus Permophyllocladus and problems of the evolutionary morphology of peltasperms". Paleontological Journal 41 (2): 198–206. doi:10.1134/S0031030107020104.