Філоклет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Philoctetes Hermonax Louvre G413.jpg

Філоклет — син Поянта, аргонавт, один із наречених Єлени і учасників Троянської війни.

На чолі мефонців, тавмакійців, мелібійців і олідзонійців він відплив в Трою, але на шляху був укушений змієм і внаслідок огидної властивості рани був покинутий на Ліносі, де він жив у тяжких муках до того часу, поки не став потрібний знову грекам.[1]

Розповіді про подальшу долю Філоклета були створені предстаниками кіклічного епосу, а також трагіками, зокрема Софоклом (трагедія «Філоктет»). Згідно з цими розповідями, Філоклет був другом і зброєносцем Геракла, а також досвідченим стрільцем із лука. В нагороду за те, що він споорудив і запалив на горі Ете вогнище для Геракла, коли той хотів покінчити життя самогубством, Геракл подарував йому свій лук з отруєними стрілами. Коли виявилося, що без стріл Філоклета Троя не може бути взятою, Одісей з Діомедом (Неоптолемом) прибули на Лемнос за Філоклетом, на якого по висадці на Троянський берег Аполлон наслав глибокий сон.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гомер

Література[ред.ред. код]